Про те, чи дійсно були схвалені нові правила утримання домашніх тварин та про важливість кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами говорили в ефірі Радіо Культура в програмі "Права людини - понад усе" з еко-активістом Павлом Вишебабою та засновницею кампанія ХутроOFF Катериною Сорокою.
Ведуча:
Ірина Славінська
Зоозахисники пояснюють, хто ж нині в Україні встановлює правила утримання домашніх тварин.
"Насправді, правила утримання домашніх тварин встановлюються підзаконними актами на місцевому рівні. Це зазвичай правила, які передбачають, незалежно від населеного пункту, гуманне поводження з домашніми тваринами. Вони не повинні залишатися без їжі, без води, вони повинні мати простір для руху. Крім того, домашнім тваринам має надаватися вчасна ветеринарна допомога. Є навіть передбачені нормативи, скільки квадратних метрів має відводитись на одну домашню тварину", — зауважила Катерина Сорока.
До речі, у 2018-му році на національному рівні відбувалися зміни щодо того, як домашніх тварин треба утримувати. Тоді мова йшла про те, що від терміну "жорстоке поводження з тваринами" перейшли до терміну "добробут тварини".
"Це обговорювались різні терміни. Але досі в законодавстві у нас передбачено кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Законопроект дійсно чи до кінця 2017-го, чи до кінця 2018-го року "Про гуманне поводження з тваринами" був схвалений. У ньому, знову ж таки, передбачалась кримінальна відповідальність. Ми бачимо, що він вже починає працювати. Не так ефективно якби нам хотілося, але ми постійно відслідковуємо, бачимо, що по всій Україні притягують людей до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами", — наголосив Павло Вишебаба.
За словами зооактивістів, нині в Україні дійсною дають реальні строки за насилля над тваринами, зокрема, нещодавно в Одесі людина за це отримала три роки ув'язнення.
Проте Вишебаба та Сорока наголошують, що все залежить від активістів в регіонах.
"Там, де громадські організації трошки пасивні, там частіше замовчування цих випадків або нерозслідування. Саме через те, що не надається важливість цим випадкам", - зазначила Катерина Сорока.
Зоозахисники активно виступають за кримінальне покарання людей, котрі вчиняють насильницькі дії стосовно тварин.
"Варто розуміти, що коли притягується до відповідальності людина за жорстоке поводження з тваринами, таким чином ви убезпечуєте людей, дітей. Тому що, за статистико, 100% серійних вбивць спочатку починали з того, що мучили тварин. Близько 60% ув'язнених, тих, хто вчиняв напад на людину, перед цим вчиняли напад на тварин. Тому це важливий симптом для суспільства — виявити психічно хвору людину через те, що вона починає жорстоко поводитися з тваринами. Тому що наступний крок, як показує статистика, це буде людина", — упевнений Вишебаба.
"Коли ми говоримо про притягнення до кримінальної відповідальності, ми насправді говоримо про рівень соціальної небезпеки певного діяння. І наш кримінальний кодекс містить певний перелік, скажімо так, сюжетів, за яких рівень суспільної небезпеки настільки високий, що за ці обставини передбачена кримінальна відповідальність. І велика помилка була аж до 2017-го року і от на рівні, як виявляється, свідомості людей — досі недооцінювати рівень суспільної небезпеки саме насильницьких дій, насилля заподіяного тваринам", — додала Сорока.
Весь ефір програми слухати тут
Павло Вишебаба. Фото Facebook
