Про мультимедійний проект "Я, Ніна", який започаткувала після боротьби з онкозахворюванням, мету проекту і про питання профілактики в ефірі Радіо Культура в програмі "Імператив" розповіла журналістка Яніна Соколова.
Ведучі:
Наталія Грабченко
Ви сім місяців приховували цю історію. Що таке сталося, що змусило вас вийти і відверто про це розказати?
— Ну насправді, нічого надзвичайного протягом цих семи місяців із моїм рішенням не сталося. Це рішення я прийняла одразу після операції. Тобто сім місяців тому я, власне, прийняла це рішення. Я просто чекала на завершення лікування і результати аналізів, аби абсолютно точно знати, що я здорова і зробити цю історію корисною для людей.
За ці сім місяців я пережила багато чого. Але коли я прокинулась після операції в реанімації Інституту раку, я зрозуміла, що маю розказати цю історію життя людям. Змінити, по-перше, їхнє ставлення до іхнього здоров'я. Змінити ставлення соціуму до онкохворих. І аби змінити ставлення українців до самих себе. От на останньому буду акцентувати, адже життя до того, як тобі оголосили діагноз і життя після того, як тобі оголосили діагноз — воно інакше. От яке, власне, це ви побачите в фільмі під назвою "Я, Ніна" і у книжці під назвою “Я, Ніна” так само, яку ми видамо вже у вересні. Ну а фільм випустимо трохи згодом.
Яніна Соколова після семи місяців боротьби з раком, фото - facebook.com
Як працюється над цим мультимедійним проектом? Хто над ним працює? Який він буде?
— Зараз усіх слухачів я хочу проспонукати зайти на нашу сторінку у Facebook, якщо ви там зареєстровані. "Я, Ніна" — саме так називається наша сторінка. І ви можете слідкувати за всіма перепетіями створення цієї стрічки. Ми будемо дуже прозорі, ми вже зараз прозорі. Тобто ви будете спостерігати за кастингами, за пошуками нами локацій, за зустрічами знімальної групи, редакційної команди, за збором коштів. Про це от трохи згодом, бо нам дуже потрібна ваша фінансова допомога.
Це мультимедійний проект, який включатиме в себе, як я вже сказала, книжку, який включатиме в себе фільм, який включатиме в себе пісню. Це буде вже кілька пісень, бо ми набираємо обертів і наше бажання створити якомога більше музики, передусім української, в стрічці “Я, Ніна”, зростає. Відповідно, на даний момент ми вже маємо два треки гурту “Друга Ріка” і Юрія Самовілова. Один трек спільний з Валерієм Харчишиним, який буде в основі цього фільму, в основі музики. Незабаром ми відзнімемо кліп на пісню “Сьомий день”. І крім того, що це буде мультимедійна історія, пов'язана із творчими проявами, крім того ще будуть три ланки моєї роботи поза проектом.
Поза проектом, в плані реалізації опційно тих ідей, які я щойно озвучила — це буде моя широка громадська діяльність, яка спрямована на реалізацію трьох напрямків, що змінять життя онкохворих. Перший напрямок — це доступ до медичного канабісу. Під час хвороби я пережила і зрозуміла наскільки це важливо, наскільки це дешево і наскільки це спростить, полегшить пекельне життя після хіміотерапії онкохворих.
Другий напрямок стосується паліативної медицини. Тобто для тих слухачів, які зараз нас чують: друзі, є люди які змушені з важким діагнозом, там на останніх стадіях, помирати в лікарні. Адже держава не надає належного утримання їх у тому стані, в якому це роблять за кордоном вдома. Тобто, умовно кажучи, родич ввечері, пішовши від своєї близької людини, може зранку просто не застати її живою. Вони можуть просто не встигнути елементарно попрощатися. Тому я буду намагатися спонукати у своїх спічах і конференціях, аби держава надала можливість паліативної допомоги. Тобто щоб люди проживали свої останні дні і останні години, останні тижні життя поруч із близькими, а не на лікарняних кушетках. … І третій напрямок — психологічна допомога.
На передній план виходить дуже важливе питання профілактики. Що ви знаєте про це, що ми можете сказати зі свого досвіду?
— Хибна думка про те, що не варто перевіряти свого здоров'я. Ми з вами ментально не звикли просто так ходити до лікаря. Ми з вами ментально не звикли просто так, якщо у нас там раптом трапляються якісь психологічні стреси, а повірте мені, онкозахворювання — це вже психологічний стрес — ходити до психолога. Ну у нас так навчили….
Ми не звикли взагалі слідкувати за здоров'ям. Тільки коли нам стане геть зле, от як зі мною. Стало ж геть зле, а дзвінки то ж були давно. Тому профілактика, друзі. Це хоча б раз на рік. Раз на рік! Ну це ж не відбере у вас багато часу. Але потім відбере ваше життя, якщо раптом у вас це стане величезною проблемою. Раз на рік, будь ласка, перевіряйте. Якщо раптом десь є хоч якийсь натяк, що в організмі десь щось негаразд — одразу йдіть до лікаря. Не чекайте, будь ласка. Ми живемо один раз.
Весь ефір можна послухати тут
Яніна Соколова. Фото - Facebook
