Мобільний додаток

Двопалатний парламент для України недоцільний, бо верхня палата буде місцем для багатих мажоритарників, які матимуть право вето – "Центр UA"

18.06.2019 р., 11:55

Розмови про двопалатний парламент в Україні недоцільні, оскільки верхня палата – це завжди збір аристократії, в нас її немає. У випадку нашої країни, верхня палата буде місцем для багатих мажоритарників, які скуповують округи і матимуть право вето, як у президента, розповів Українському радіо аналітик ГО "Центр UA" Назар Заболотний.

Ведучі:

Дмитро Хоркін, Тамара Гусейнова

Про перші 30 днів президентства Володимира Зеленського, розпуск парламенту та можливості запровадження двопалатного парламенту в Україні говорили з Назаром Заболотним, аналітиком ГО "Центр UA", та Сергієм Сорокою, експертом Реанімаційного пакету реформ.

Володимир Зеленський впевнений в законності указу про розпуск парламенту і запевняє, що не бути тиснути на Конституційний Суд України, адже, за його словами, «він розпустив парламент за законом і за запитом суспільства». Які ваші прогнози щодо рішення КСУ?

Сергій Сорока: Спрогнозувати важко, але по дискусії в КСУ виглядало, ніби частина суддів сумнівається в конституційності. Також було видно накал пристрастей між представниками президента і суддями, але це нічого не означає. Думаю, КСУ прийме політичне рішення, а не правове.

Назар Заболотний: На мою думку, єдиною підставою розпуску парламенту є лише наявність чи відсутність коаліції. З цим є проблеми, оскільки Конституція не визначає чітко, що таке коаліція і яким чином констатується її наявність чи відсутність. З іншого боку, коли повертали Конституцію 1996 року, забули повернути норми про діяльність коаліції, її формування до Регламенту ВРУ.

Цікаво, які документи надав Парубій КСУ і чи можна визначити, чи існувала коаліція з 2016 року. Я думаю, рішення КСУ буде таким, що вони не можуть визначити, чи існувала коаліція з 2016 року, відтак ми не можемо визначити, чи це рішення є конституційним чи ні.

За вашою логікою тоді легше затягнути з рішенням і зняти з себе відповідальність?

Назар Заболотний: В будь-якому випадку вони мають винести рішення до 29 червня.

Сергій Сорока: Якщо затягнуть, це буде найгіршим варіантом, оскільки пройдуть вибори. І якщо КСУ визнає указ неконституційним після виборів, вийде, що Верховна Рада обрана не легітимно.

Багатьох цікавить, чому в Україні така велика кількість депутатів?

Сергій Сорока: Проблема парламенту в тому, що писати закони вміють лише пару десятків депутатів, фахівців з нормотворчості дуже мало в країні. Якщо говорити про те, що депутати потрібні лише для того, щоб писати закони, то 100-150 осіб вистачить.

Назар Заболотний: Загалом в теорії кількість депутатів залежить від кількості виборців: на кожні 100 тисяч виборців має бути 1 депутат. На початку незалежності нас було біля 50 мільйонів, проте демографія змінилась, зараз 18 мільйонів активних виборців. Тому до стандартів XIXстоліття про співвідношення 1 на 100 тисяч зараз не варто прив’язуватись. З мого досвіду, більш-менш ефективно працюють десь 150-160 депутатів які є на виду в людей.

Представник президента Руслан Стефанчук анонсував зміни до Конституції й те, що Зеленський не виключає запровадження двопалатного парламенту. За його словами, змішана система виборів в Україні себе не виправдала. Тим паче, що ідея двопалатного парламенту в 2000 році була підтримана й на референдумі. Яка ваша думка?

Сергій Сорока: Насправді нам потрібно розробляти нову Конституцію. Наш Основний закон авторства Симоненка-Медведчука, в неї закладено багато протиріч, які унеможливлюють ефективну роботу виконавчої гілки влади.

Назар Заболотний: Двопалатний парламент існує здебільшого в двох випадках: коли країна є федерацією, коли верхня палата представляє регіони. Другий випадок має місце як, наприклад, у Британії, де верхня палата – це лорди, аристократи. В нас немає ані федерації ані аристократії, тому не дуже підставно говорити про двопалатний парламент. В нашому випадку верхня палата буде місцем для багатих мажоритарників, які скуповують округи і монополізують вплив на рішення. Тим паче, що нижня палата розглядає закони, може вносити правки, проте верхня палата дає добро, приймати закон чи ні.

Слухати повну версію.

Новини по темі