Чому українські студенти списують? Чи можна навчитися академічній доброчесності? Про це та про соціологічне опитування "Чи списують українські студенти?" в ефірі Радіо Культура в програмі "Модуль знань" розказала віце-президентка Київської школи економіки, перша заступниця міністра освіти і науки України у 2014-1016-му роках, співзасновниця аналітичного центру CEDOS Інна Совсун.
Ведуча:
Ольга Вернигоренко
— Чи списували ви коли-небудь?
Це неочікуване перше запитання. Я намагаюся згадати… Мені видається, що ні. Хоча я не можу стовідсотково це гарантувати. Я не дуже приховую будь-що і мені досить складно обдурити когось, удати, що я роблю щось інше, ніж я роблю направду. Ба більше, мені здається, що якось я на дуже ранньому етапі зрозуміла, що має значення не оцінка, а те, що я направду знаю. І в такому разі списати заради того, щоб отримати кращу оцінку — це те, що для мене великою мірою позбавлене сенсу. Бо у такому разі це аж ніяк не поліпшує мій рівень знань. Тому мені би думалося, що ні. Я не списувала, принаймні, системно. Я ніколи не готувала шпаргалки. Це я напевне знаю. Це я не вмію робити і ніколи не мала цих наборів шпаргалок.
Але соціологічне дослідження показує, що дуже багато студентів вважають, що підготовка шпаргалок не є чимсь таким, чого варто соромитися. І мені здається, що в українській освіті це якесь таке усталене поняття, що, мовляв, коли ти готуєш шпаргалки — ти у такий спосіб ліпше готуєшся. І тому це є виправдана практика. Власне, нещодавні соціологічні дослідження показують, що це, фактично, прийнятна практика для студентів. І погоджуюся, що студенти повинні докладати зусиль, аби підготуватися до іспиту чи до контрольної. Та не гадаю, що є якийсь механізм виправдання використання шпаргалок під час іспитів.
— Соціологічне опитування "Чи списують українські студенти?" провів аналітичний центр CEDOS. Хтось іще приєднався до проведення опитування?
Це опитування проводилося аналітичним центром CEDOS, у якому я колись працювала до того, як пішла працювати в Міносвіти. Це опитування було проведене в 10 університетах. Це університети, які беруть участь у проекті “Сприяння академічній доброчесності”, який вже декілька років працює в Україні. Метою цього дослідження було подивитися, чи змінюються уявлення та цінності студентів, якщо з ними декілька років цільово працювати і говорити про академічну доброчесність. Ця частина дослідження ще не презентована повною мірою, тому я не впевнена, чи я маю право інформувати про це. Але якісь загальні тенденції ми побачили.
Ми побачили, чому студенти списують. Наскільки прийнятною вони вважають цю практику. Без розбивки на конкретні університети, фактично, загальна картинка є зрозумілою. Загалом загальна картина є, на жаль, сумною, але так само ми бачимо, що є можливість виправляти цю ситуацію. Тому що подібне дослідження було проведене на початку проекту і проведене тепер. Ми бачимо, що академічна недоброчесність — це не щось, з чим люди народжуються, це щось таке, що люди сприймають, починають практикувати, але цього так само можна позбутися. Це так само можна викорінювати, якщо довго і цілеспрямовано над цим працювати.
— 10 університетів з України. Як обирали ці університети, за яким принципом? Чому тільки 10?
Це ті університети, які брали участь в проекті від самого початку, відтоді, як проект почав працювати. Знову-таки, я не можу назвати ці університети, я можу сказати, що там є класичні університети, технічні університети, медичні університети, педагогічні університети. Тобто там більш-менш зрозуміло, воно репрезентативно для системи вищої освіти України. Цікаво, що з цього дослідження ми бачимо, що досить складно говорити про якийсь узагальнений образ українського студента в контексті академічної доброчесності.
Ми бачимо, що є відмінності між університетами, що насправді є університети, в яких студенти кажуть, що вони менше списують, а є університети, де студенти — багато таких — кажуть, що списують. Очікувано, і ми це знаємо з інших досліджень, зокрема й міжнародних, що схильність до списування, чи толерування списування, дуже великою мірою пов'язані з тим, чи цікаво студентам навчатися в цьому університеті. Якщо студентам не цікаво, якщо студенти не зацікавлені в тому, що вони роблять, то в такому разі вони більш схильні виправдовувати списування. І мені здається, що це один з коренів проблеми списування і толерування академічної недоброчесності.
Всю програму можна послухати за посиланням
Інна Совсун. Фото Facebook
