7-8 червня у Києві проходить Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум "Епоха Голодомору у мовній та концептуальній картинах світу". Про те, як науковці, дослідники, мовознавці з усього світу зібралися, аби обговорити мовний контекст Голодомору в ефірі Радіо Культура в програмі Імператив розповіли соціолінгвістка, професорка кафедри мов Києво-Могилянської академії і співробітниця кафедри мов НАН Лариса Масенко та докторка історичних наук, директорка українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич.

Ведучий:

Василь Шандро

Науковці й мовознавці вважають, що явище Голодомору неможливо зрозуміти, осмислити, усвідомити, якщо тут працюють лише історики. Це має бути солідарна співпраця — історики, мовознавці, фольклористи, медики, навіть математики. Тож щороку вони намагалися зробити щось спільне по Голодомору і ось їм це вдалося.

"Нарешті ми визріли до того, що необхідно нам провести такий захід науковий і зробити акцент саме на мові і літературі. Це неймовірно важливо", — зауважила Людмила Гриневич.

Вона додала, що питання, пов'язане з мовою є принципіально важливим саме через русифікацію в часи Голодомору.

"Дуже вдало, що організатори симпозіуму винесли в центр мову — мову в епоху Голодомору. Адже дуже часто точилася дискусія і нам треба було доводити західним дослідникам, що Голодомор був геноцид. Що це був геноцид українського народу безперечно. Тому що Голодомор з одного боку знищив селянство, на той час підросійське. А селянство —  це були основні носії української мови. І Голодомор підірвав соціальну базу української мови. І до цього додалось знищення інтелігенції", —  зі свого боку додала Лариса Масенко.

Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум "Епоха Голодомору у мовній та концептуальній картинах світу" триває 7–8 червня 2019 року в Києві. Місце проведення: Малий конференц-зал Національної академії наук України (другий поверх), вул. Володимирська, 55.

Весь ефір можна послухати тут

Фото Facebook