Як радіація впливає на наше здоров'я — пояснення вченого

Як радіація впливає на наше здоров'я — пояснення вченого

Про вплив радіаційного забруднення на здоров'я людини. Зокрема, про йододефіцит та інші постчорнобильські виклики в ефірі Радіо Культура в програмі Академія розповів доктор медичних наук, професор Інституту Громадського здоров'я Національної академії медичних наук України Віталій Корзун.

Ведучі:

Наталія Грабченко

Небезпечні речовини внаслідок аварії на ЧАЕС потрапили назовні одразу. Тож, на думку вченого, евакуювати населення через декілька місяців після катастрофи не варто було.

"Тому що, коли говорити про шкоду, яку завдала аварія, було викинуто понад 2000 радіонуклідів. Основні з них — ті, що завдавали внутрішнього опромінення — це радіоактивний йод, цезій, стронцій і певною мірою плутоній. Про йод: йод закінчив своє життя, розпався до серпня 1986-го року. Тому основна дія, основна шкода йоду була в перші години, дні, ну тижні, після аварії",  зауважив професор.

Віталій Корзун упевнений, що людям можна було допомогти відразу, якби тоді вдалися до низки заходів.

"Найперше, що треба було зробити  це, звичайно, захистити щитовидну залозу… Головне те, що захистити щитовидну залозу проти йоду можна в перший день, ну в перші дні. А приймати цей стабільний йод через тиждень, чи через десять днів… Час був втрачений", — пояснив він.

Тож те, що люди приймали йод у великих кількостях через тиждень-два після аварії — лише шкодило здоров'ю. Бо спершу людина отримала радіоактивний йод, а потім ще добила щитовидну залозу стабільним йодом.

"Це вилилось у збільшення захворюваності на рак щитовидної залози. Я переконаний у тому, що це не лише радіоактивний йод, а й стабільний", — розповів Корзун.

Вчений додав, що люди постраждали від внутрішнього і зовнішнього опромінення. Зокрема, внутрішнє це забруднена вода, продукти харчування, через які радіонукліди всмоктуються і відкладаються у внутрішні органи: в щитовидну залозу  йод, в кістковий мозок — стронцій, в м'які тканини  цезій.

"Сьогодні частка радіації дуже невелика. Але люди страждають від тієї радіації, яка була тоді у 86-87-му і наступних роках. Тобто, основний радіаційний удар населення прийняло влітку 1986-го року від радіоактивного йоду. Він нетривалий. Період напіврозпаду — 8 днів. Цезій — період напіврозпаду 30 днів",  зауважив Корзун.

Тож сьогодні кількість цезію в продуктах харчування незрівнянно менша, порівнюючи із 86-м роком. Але він є.

Вчений переконаний, що від радіації, яку отримали люди у 1986-му році, досі страждають їхні діти та онуки. Тож треба уважніше ставитися до свого здоров'я.

Весь ефір можна послухати тут
 

Фото Facebook