Українська сторона виступила в Міжнародному суді ООН, де триває розгляд позову України проти Росії. Наразі розгляд по суті ще не розпочався, оскільки поки що суд встановлює юрисдикцію позову: російська сторона оскаржила можливість розгляду справи саме цим судом, стверджуючи, що у Міжнародного суду немає відповідних повноважень.
АГЕНТ УКРАЇНИ
Агентом України на слуханнях у Міжнародному Суді ООН сьогодні, 4 червня, виступила заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль.
Вона оприлюднила основні тези зі свого виступу. Перед судом представниця України аргументувала, що наша країна звернулася до Міжнародного суду з метою захисту своїх прав та гуманності, шукаючи правосуддя, а не намагаючись його уникнути.
"Вчора Росія показала своє ставлення до міжнародного права. Це зневага до права та народу України. Це затягування процесу з метою уникнення відповідальності за свою незаконну поведінку. Це знівечення принципів міжнародного права з метою легітимізації власної руйнівної діяльності. І, зрештою, коли все це не спрацьовує, у хід йде заперечення усіх відомих фактів", — сказала Олена Зеркаль.
ПОРУШЕННЯ З БОКУ РОСІЇ
Дипломатка наголосила на численних порушеннях міжнародного права з боку Російської Федерації та на її негідній поведінці на різних міжнародних майданчиках. Росія, за словами Агента України, продовжує спотворювати цю справу, представляючи її як політично вмотивовану та штучну.
"Події в Україні вона називає державним переворотом і громадянською війною, заявляючи, що єдиний спір, який існує між нашими державами, стосується агресії та застосування міжнародного гуманітарного права", — аргументує Зеркаль.
Вона наголошує, що справжній зміст спору, який розглядає Суд, полягає у тлумаченні та застосуванні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD). Та наводить приклади, коли Росія нехтувала положеннями конвенцій і це призводило до терактів та вбивств.
Після незаконної окупації Криму, Росія запустила широкомасштабну кампанію із культурного знищення кримських татар та українців, переконує дипломатка.
ОКУПАЦІЯ КРИМУ
"Росія вдалася до колективного покарання цілих етнічних груп у незаконно окупованому Криму. Продовжуються незаконні арешти і зникнення; Меджліс заборонено; придушуються важливі культурні зібрання; обмежується освіта кримськотатарською та українською мовами; а представники ЗМІ цих переслідуваних громад залякані. Це все — численні порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації", — зазначила заступниця міністра.
МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС
Росія заперечує саму наявність спору між країнами та не зробила нічого аби запобігти російським посадовцям та іншим громадянам Росії продовжувати підтримувати тероризм в Україні, натомість звела нанівець Мінський процес і завела переговори в глухий кут.
Під час учорашнього виступу, Росія зазначила, що сторонами Мінських домовленостей є в тому числі теростичні угрупування "ЛНР" та "ДНР", тож Олена Зеркаль нагадала про цей факт і наголосила, що це не відповідає дійсності — перемовини ведуться за участі України та Російської Федерації.
ЗБИТТЯ МН-16
Також українська представниця нагадала, що Росія досі не визнає своє вини і навіть причетності до збиття літака МН-16, заборона Меджлісу залишається в силі, а україномовну освіту в Криму годі й шукати. Нагадала урядовиця і про двох кримськотатарських захисниць прав дитини Лутфіє Зудіеву та Муміне Салієву, яких було заарештовано два роки тому російською окупаційною владою.
ВИСТУПИ ЕКСПЕРТІВ
У питанні юрисдикції розгляду позову України проти Росії також виступив професор Жан-Марк Тувенен, який висвітлив хибність російського підходу до попередніх заперечень до Конвенції про боротьбу із фінансуванням тероризму. Він також пояснив, як договір зобов’язує Росію запобігати фінансуванню тероризму будь-якими особами.
Марні Чік продемонструвала, як Росія некоректно тлумачить склад злочину фінансування тероризму. Девід Зайонтс пояснив, що Україна дотрималась усіх вимог Статті 24 перш ніж порушити справу на підставі ICSFT. Стерлінгський професор з міжнародного права Єльського університету Гарольд Гонджу Коу представив спір щодо CERD, а Джонатан Гімблетт аргументував, що справу до цього Суду подано належним чином на підставі Статті 22.
Нагадаємо, з 3 по 7 червня у Міжнародному суді ООН тривають слухання щодо попередніх заперечень РФ стосовно юрисдикції суду у справі про застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. 6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти в Криму українською мовою.
Звинувачення, висунуті до Росії, включають: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи; смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінація української та кримськотатарських громад; заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.
Усні слухання базуються на письмових запереченнях Росії, які доступні тут. Українські письмові пояснення також доступні для ознайомлення.
