Початкова освіта, базова середня освіта, профільна середня освіта, заборона дискримінації у сфері повної середньої освіти, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів, педагогічна інтернатура, забезпечення педагогічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти — такими висловами оперує новий закон “Про повну загальну середню освіту”, який 30-го травня ухвалила у першому читанні Верховна Рада України.
Про те, яких нововведень чекати від цього закону в ефірі Радіо Культура в програмі "Модуль знань" говорили керівник експертної групи МОН Володимир Божинський та директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.
Ведуча:
Ольга Вернигоренко
Про профільну загальну середню освіту
Володимир Божинський: Дійсно, щодо профільності, саме так на законодавчому рівні раніше визначено не було. Сама назва наче дає зрозуміти здобувачам освіти, їх батькам, що ж відбуватиметься після 9-го класу.
Закон про освіту, як і Закон про загальну освіту, в унісон говорять про академічний і професійний профіль — як загальні два великих напрямки… Зрозуміло, що професійний напрямок — він орієнтований на професійну орієнтацію і на здобуття певної кваліфікації як робітника. А академічний рівень — він спрямований на певний науковий пошук, на наукову діяльність, і відповідно, здобуття вищої освіти.
Про строки здобуття повної загальної середньої освіти
Володимир Божинський: В даному разі мова йде про два явища. Одне з них доволі старе для українського освітнього законодавства — це екстернат, прискорене здобуття загальної середньої освіти.
Друга складова, про яку ми говоримо, це можливість певного подовження здобуття повної загальної середньої освіти. Це елемент законодавчої можливості, щодо закріплення інклюзивної освіти, а саме для дітей з особливими освітніми потребами.
Про заборону дискримінації у сфері загальної середньої освіти
Єгор Стадний: Ми до 2017-го року мали поголоне явище матеріальної дискримінації за матеріальним цензом. Ми розуміли, куди ведуть конкурси, які існували до цього. І великі міста — це були просто оплоти дискримінації за матеріальної ознакою. Не можете покривати всі ті витрати, які від вас потребує школа, педагогічний колектив і так далі — ви до нас не потрапляєте. Закон про освіту 2017-го року змінив кардинально цю ситуацію і здійняв величезний галас.
Володимир Божинський: Є в проекті Закону, ухваленому в першому читанні, стаття про територіальну доступність. Зрозуміло, що в діях місцевої влади, яка може зазначити щось на кшталт що наше місто тільки для містян і, використовуючи певні інструменти, як реєстрація місця проживання, відсутність реєстрації місця проживання, намагатися створювати певні обмеження. Їх можна легко визнати дискримінаційними за ознаками місця проживання. Реєстрація за місцем проживання дійсно була законом про освіту піднесена на новий рівень. Територія обслуговування за закладом не була ніколи новелою. Територія обслуговування існувала і раніше, але не було у дитини права піти в цей заклад законодавчо гарантовано.
Про педагогічну інтернатуру
Володимир Божинський: Педагогічна інтернатура абсолютно нове явище для українського освітнього простору, але не є новелою. Але це не інтернатура, яку ми зазвичай уявляємо, коли говоримо про медицину. Педагогічна інтернатура не є складовою вищої освіти. Педагогічна інтернатура — це певний період, перший рік роботи педагогічного працівника, в якого немає жодного досвіду педагогічної діяльності, а, можливо, навіть немає і педагогічної освіти.
Це допустив Закон про освіту. Фактично, коли людина має освіту і вона є фахівцем з фізики, хімії, української мови, української літератури і здобула, відповідно, вищу освіту, але не ту, яку ми зазвичай вважаємо педагогічною. Закон про освіту і Закон про загальну середню освіту відкрили для них можливість спробувати себе на цій ниві. Педагогічна інтернатура покликана підтримати таких працівників. Їх приймають на роботу строком на один рік. Їх підтримують більш досвідченні педагогічні працівники.
Повністю ефір можна послухати тут
Єгор Стадний
