Співачка Злата Огнєвіч минулого тижня випустила кліп на нову пісню "Солодка кара". Як зявилася ця пісня, та як тривала робота над нею, вона розповіла в ефірі програми "RE:Актив" разом з авторкою пісні, співачкою Ейрою.
Ведучий:
В’ячеслав Ільїн
– Злато, ви вперше співпрацюєте з Ейрою як авторкою пісень? Хто став ініціатором цієї співпраці?
Злата Огнєвіч: – Коли я прийшла до Вадима Лисиці і робила свій альбом "Грані", ми з ним зробили пісню "Чекай" для мого альбому. І мені настільки сподобалося працювати з Вадимом, що я вирішила з ним зробити ще якийсь класний цікавий трек.
І коли він мені надіслав демо на "Солодку кару", мені сподобався біт, мені сподобався приспів, і я зрозуміла, що це зайде людям, що це буде класно, що воно мене заряджає і надихає, у першу чергу. Так я й познайомилася з Ейрою, яка створила для мене музику для пісні "Солодка кара", текст. Вона дивовижна дівчина. Вона ще й співачка, й автор, і композитор.
І я відкрию вам таємницю: зараз ми працюємо над новим матеріалом, з нею та Вадимом Лисицею, для мого другого студійного альбому.
– Чим захопила Вас "Солодка кара"? Чи правда, що самі пережили подібну історію?
Злата Огнєвіч: – Я можу сказати, що, напевно, в житті кожної людини була така ситуація, коли вирували почуття, насправді ти не міг цього показати своїй коханій людині, і ти робив вигляд, що тебе нічого не цікавить, що ти не відчуваєш тяжіння, що ти не відчуваєш любові, а насправді у душі був просто океан пристрастей. Усі ми люди, ми звикли прикриватися якимись зовнішніми масками, посміхатися, робити себе дуже успішними.
Хоча у душі у нас є різні емоції. І не треба боятися цього випускати назовні. Ось про що меседж моєї пісні. Не треба боятися стану любові, стану ось цього шаленого кохання. Не треба боятися себе. І якщо ви когось кохаєте – зізнайтеся йому в цьому.
Звичайно, у моєму житті була подібна історія, коли мені подобався хлопець, і я так довго чекала на те, щоб відкритися йому чи якось натякнути, що згодом він знайшов собі іншу дівчину і почав з нею зустрічатися. Тому усе має бути вчасно, тут і зараз. Живіть у сьогоднішньому моменті.
– Аранжувальники "Солодкої кари" – Вадим Лисиця та Михайло Кошовий – давно і успішно працюють у саундпродюсерському тандемі. Чим Вам запам'яталася робота з ними і чи багато трансформацій пережив саунд пісні?
Злата Огнєвіч: – Я вже працювала з Вадимом Лисицею над треком "Чекай" до мого альбому "Грані", а от з Михайлом Кошовим це наша перша робота. Що я можу сказати? Коли талановиті люди збираються разом творити щось гарне, якісне, прекрасне, це завжди успіх і це завжди насолода.
Я не скажу, що трек якось трансформувався під час нашої роботи. Навпаки, працювати було дуже легко, і ми практично одразу знайшли концепт, знали, про що буде пісня, якою вона буде. І я хочу зробити ще класні цікаві треки разом з цими хлопцями.
Я просто знайшла своїх однодумців, і я думаю, що в дуже близькому майбутньому ми порадуємо вас нашими треками.
Але більш за все мені запам’ятався день, коли ми робили вже чистовий запис. Ми пройшли момент опрацювання демо, ми вже знали, що в нас буде. І в день, коли ми робили фінальний запис, ми дуже довго і часто сміялися. Нам було так весело, що були моменти, коли мені складно було зібратися з духом, з емоціями і увійти в енергетику пісні, щоб записати куплет. Я розумію, що це був наш день.
– Ейро, багато пісень, написаних вами для інших виконавців, стали хітами. Ця доля, безумовно, очікує і "Солодку кару". Як з'явилась пісня? І чи від самого початку призначали її для Злати Огнєвіч?
Ейра:– Це одна з небагатьох пісень, які я писала спеціально під артистку, під Злату. Ця співпраця сталася завдяки відомому саундпродюсеру Вадиму Лисиці, який є саундпродюсером Х-Фактора, колишнім продюсером співачки Альоші. З ним ми знайомі давно. Але тільки останнім часом, після того, як я написала пісню "Текіла" для Альоші, він почав мене все частіше просити про пісні для якихось своїх проектів або артистів, з якими він працює. Так сталося і зі Златою: він попросив мене написати для неї якусь неймовірно красиву пісню.
На етапі створення пісні ми спілкувалися більшою мірою з Вадимом. Я йому надсилала якісь заготовки. Він мене чи коректував, чи схвалював їх. Він навіть не радився з самою Златою, тому що у Вадима надзвичайно гарна музична "чуйка", і він чекав від мене саме ту пісню, яка підійде Златі.
І це сталося буквально з першою ж заготовкою, яку я йому надіслала. Він її відмітив, і я її розвинула, ми її заранжували. Злата пройнялася цією піснею.
– Це Ваша перша співпраця зі Златою Огнєвіч. Чим запам'яталася спільна робота? Чи вносила Злата якісь корективи в музику і текст?
Ейра:– Насправді вже на етапі, коли пісню затвердили загально, ми перейшли до деталей по тексту. По мелодії ми нічого не змінювали, але стосовно слів у Злати було кілька побажань. По тексту десь 3-4 слова я коректувала. І одне слово внесла Злата.
У приспіві є рядок "Солодка кара, чи ти моя, моя...?" Тут я пропонувала слово "пара", а Злата запропонувала "мара". Мені сподобалась ця ідея, оскільки я за те, щоб прищеплювати людям нові слова. Це слово малопоширене, і воно має два значення. З одного боку, це примара, видіння, а з іншого – це міфологічна істота, трохи страхітливого характеру. Але я думаю, ми зі Златою зійдемося на думці, що це все-таки перший варіант, тобто якийсь міраж, видіння. І виникає така дилема: чи ти справді мій, чи ти мені ввижаєшся.
Зі Златою ми познайомилися під час цієї співпраці, і я надзвичайно вдячна Вадиму Лисиці за те, що він мене познайомив зі Златою, тому що як дві творчі одиниці ми дуже одна одній сподобались. Я відчуваю, що ми резонуємо на одних хвилях. Я дуже рада, що я зловила цю хвилю, яка була потрібна на цей момент. У нас в планах створити ще не одну пісню, і я думаю, що це будуть дуже цікаві, потужні і класні пісні, які будуть ще більше розкривати Злату як артистку, а мене – як автора.
На фото: Злата Огнєвіч та Ейра
