Мобільний додаток

Класика у поєднанні з сучасною музикою: Марія Бурмака та Симфонічний оркестр Українського радіо зібрали глядацький аншлаг

24.05.2019 р., 15:28

Українська співачка, народна артистка України Марія Бурмака представила унікальну концертну програму “Тихо. Ніжно. Голосно” у супроводі Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо під орудою народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Володимира Шейка у Будинку звукозапису Українського радіо. Організатори події – Радіо Промінь та Радіо Культура.

Якби не революційні події зими 2014-го, цей концерт відбувся б ще п’ять років тому, 22 січня у День Соборності. Однак, через початок війни на Сході України та швидку окупацію Криму, подію довелося відкласти до кращих часів.

“І от, ці часи настали”, — посміхається зі сцени Будинку звукозапису Українського радіо народна артистка України Марія Бурмака, представляючи свою нову унікальну програму “Ніжно. Тихо. Голосно”, написану спільно із Заслуженим академічним Симфонічним оркестром Українського радіо та його незмінним головним диригентом Володимиром Шейко.

Мрія Марії Бурмаки здійснилась 13 травня. Зала Будинку звукозапису була вщент переповнена. Послухати концерт прийшли друзі та рідні, шанувальники та поціновувачі її пісень. Відкрила концертну програму співачка сольними піснями під гітару. Частину пісень  вона виконували вперше за багато років. Кожну – супроводжувала короткою історіє-спогадом, який був непов’язаний зі словами пісні. Друга частина виступу була заключною: співачка виконувала улюблені пісні під супровід оркестру Українського радіо.

По завершенню концертної програми журналісткам Українського радіо вдалося ближче поспілкуватися з Марією Бурмакою, головним диригентом Симфонічного оркестру Володимиром Шейко та організаторами події.

Маріє, чи шкодували ви про те, що виступ довелося відкласти на 5 років?

“Було прикро, що моя мрія, яка була така близька до здійснення, відкладається на невизначений час, а може і назавжди. Вже були партитури, прекрасний музикант Євген Брага зробив оркестровки. Але почався  Майдан, Революція Гідності… І я, і оркестранти були учасниками історичних подій. Саме тому ми відклали концерт. До слова, саме в ці дні, на початку 2014 року, в мене таки відбувся виступ в Українському домі. Хтось написав: “прийшла Марія Бурмака, стільчик, гітара і ось тобі сольний концерт”. Так і було, фойє Українського дому, декілька тисяч людей, для яких я співала пісні під гітару”.

Як вдалося зайти контакт з оркестром, будучи сольною виконавицею? І чи складно було працювати в одному ритмі?

“Це була синергія і моя величезна насолода. Я неймовірно люблю звучання Симфонічного оркестру. Мої батьки навіть познайомились в студентському оркестрі Харківського університету. Мабуть тому, я це звучання люблю з дитинства, і вважаю таку музику справді божественною. І звісно — я підкорялась цій стихії, бо це і була моя мрія. Я вважаю, що Володимир Шейко – справжня зірка. Неймовірно талановитий і безмежно харизматичний. Слідувати за ним і за звучанням Симфонічного оркестру Українського радіо – це була честь для мене. І частинка мого серця тепер завжди буде з цим оркестром”.

Пісня “Магія трав” звучала на біс. Чим вона стала для вас?

“Я цю пісню не співала років п‘ятнадцять. І коли почула її симфонічне аранжування, зрозуміла, що це справжній шедевр. Це щастя – почути свою музику, свою пісню в такому виконанні”.  

Головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо Володимир Шейко також не приховує захвату від успішної реалізації проекту.

Чи вдалося повністю втілити в життя ваш задум виконання музичних композицій Марії Бурмаки?

“Оркестрове звучання – багатопланове. Воно поєднує повну палітру звуків. Композитор Євген Брага створив музичні твори світового рівні. Він зробив майстерне аранжування, оздобив, як діамант, пісні Марії Бурмаки. Я відчув, що мелодійна та глибока музика не залишала байдужими слухачів у залі”.

Чи маєте ви ще якийсь досвід співпраці оркестру з музичними виконавцями?

“Така співпраця оркестру з сольними артистами непоодинока. Ще у 2006 році на “Слов’янському базарі” музиканти зробили програму з Олександром Пономарьовим. Потім був культовий гурт “Кому вниз”, “Кozak System”, було також багато виконавців, які звучали з оркестром. На 27-й Шевченкіані була ще пісенна поезія — під музику виступали барди, і серед них була Марічка Бурмака, для двох її пісень було зроблено аранжування спеціально для проекту “Співана поезія. Це був початок співпраці з нею. Згодом вже була ідея концертної програми, яку ми підготували ще в 2013 році, а втілили лише зараз”.

Чи хотіли б ви гастролювати разом і доносити свою творчість якомога більшій аудиторії?

“Я би дуже хотіла гастролювати з цим концертом. Звичайно, це непросто. Симфонічний оркестр — це шістдесят людей, це велика структура, я поки навіть не уявляю, як це можна здійснити організаційно. Але моя наступна творча мрія – це аби цю програму почула якомога більша кількість людей”, - зазначає співачка Марія Бурмака.

“Ця музика — для дуже широкого спектру людей, кожен може знайти в ній для себе зовсім різні емоції. Як колись теми Россіні співала вся Італія на вулицях та на площах. Отак і тут — у Марічки дуже мелодійна музика — це дефіцит зараз. Саме тому її варто показувати людям. Я думаю, що Суспільне мовлення має долучитися до цього музично-просвітницького проекту”, - вважає головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо Володимир Шейко.  

Підтримує таку ідею й шеф-продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.

“Наша команда хоче записати цей концерт на диск: альбом на 12 пісень. Думаємо над гастрольним туром у такі міста як Львів, Одеса, Луцьк, Харків. Маємо також ще оду сміливу ідею створити симфонічні програми з рок-музикантами. Наприклад, взяти 10-12 артистів і зробити з Симфонічним оркестром Українського радіо таку програму”.

Як саме з’явилась ідея проекту “Тихо. Ніжно. Голосно”?

“Це ідея Марії Бурмаки, вона прийшла до нас і сказала: “У мене є аранжування і всі партитури для оркестру. Що ми можемо зробити?” Ну як — що можемо? У нас оркестр є — все можемо зробити! І так народилася ідея. Одразу придумали назву “Тихо. Ніжно. Голосно”. Програму складали втрьох — Марія, Ірина Славінська (продюсерка Радіо Культура) і я. Перше відділення — акустичний концерт Марії під гітару — “Тихо.Ніжно”, а друга частина з оркестром — “Голосно”.

Чи може класична музика змагатись з популярними вподобаннями слухачів? 

“Не потрібно однобоко показувати один зріз культури. Верхній зріз — він часто міняється, а якісь такі глибинні, класичні, академічні речі — залишаються навічно. Щось із сучасного замінюється і стає класикою. Так було завжди. Люди мають залишати добрі справи і душу для наступних поколінь. А гарні люди мають збиратися разом і робити гарні справи”.

Класика у поєднанні з сучасною музикою: Марія Бурмака та Симфонічний оркестр Українського радіо зібрали глядацький аншлаг

Новини по темі