"Фемінізм – це про любов і про свободу" – автори книги "Чоловіки про фемінізм"

"Фемінізм – це про любов і про свободу" – автори книги "Чоловіки про фемінізм"

Що можуть чоловіки сказати про фемінізм? Майкл Кауфман та Майкл Кіммел, автори книжки "Чоловіки про фемінізм" в прямій трансляції Радіо Культура з Мистецького Арсеналу.

Ведучі:

Денис Денисенко, Катерина Толокольнікова

Денис Денисенко: – Ваша книга, що вийшла друком у травні, стала першої україномовною книжкою про фемінізм авторства чоловіків. Розпочати розмову про неї хотілося б з запитання про ідею та зміст книги, оскільки в Україні та у світі, як я бачу, ми трошки по-різному розуміємо і сприймаємо поняття фемінізму.

Майкл Кауфман: – Фемінізм – це ідея, що зараз охоплює весь світ. Ми зустрічаємося з нею як в Канаді, де живу я, в Сполучених Штатах, де живе Майкл Кіммел, так і тут, в Україні. Ми заохочуємо чоловіків відстоювати права людини, у тому числі права жінок.Можна сказати, що це новий світовий рух. Тисячі років ми жили у світі, де панують чоловіки, це наша традиція. А з 1960-1970-их років жінки почали організовуватися, щоб відстоювати свої права.

Майкл Кіммел: – Ми написали нашу книгу тому, що ідея фемінізму дуже часто піддається критиці, і ми хотіли показати це в інакшому світлі. Фемінізм для мене – це дві основні опорні точки, і вони дуже прості. Це спостереження і моральна позиція, яка з нього випливає. Фемінізм базується на тому, що у нашому світі жінки та чоловіки не є рівними. Це спостереження. А ось моральна позиція: вони мають бути рівними. І крапка.

Я сказав щось про ношення бюстгальтера? Чи я сказав щось про гоління? Чи я сказав щось про ненависть до чоловіків? Ні. Це все про те, що жінки та чоловіки не є рівними, але мають такими бути. Крапка.

Тому ми написали нашу книгу, щоб показати чоловікам, що це зовсім не складно. Ми бачимо, як жінки борються за свої права, і ми хочемо залучити чоловіків, щоб вони зрозуміли цю боротьбу, долучилися до неї і, можливо, допомогли жінкам і собі.

ДД: – Ви обоє є піонерами в галузі дослідження фемінізму. Виникає питання: чому питанням фемінізму зацікавилися саме чоловіки?

Майкл Кауфман: – Для мене це дуже багато в чому – про любов. Це про ту любов, яку я відчуваю до своєї матері, своїх сестер, своєї дружини, своєї доньки. Я вважаю, що усі вони заслуговують рівних прав, рівних можливостей і вони заслуговують на право виразити увесь свій потенціал.

Я хочу жити у світі, де жінок не б’ють їхні чоловіки. Я хочу жити у світі, де жодній жінці не платять менше, ніж чоловікові, який виконує таку саму роботу. Я хочу жити у світі, де жінки мають право розпоряджатися своїм тілом і вирішувати, коли народжувати.

Майкл Кіммел: – Фемінізм стосується двох речей. Він – про любов і про свободу. Ось чому я вважаю важливим долучати до нього чоловіків. Тому що кожен чоловік знає і розуміє, що таке любити жінку. Тому що кожен чоловік генетично пов'язаний з жінкою. І усі ті, хто є партнерами, коханцями, друзями, чоловіками, синами, онуками жінок, ми знаємо, як це – бажати процвітання для жінок.

Майкл Кауфман: – Я думаю, це досить прості ідеї, і вони зрозумілі і чоловікам, і жінкам в Україні, тому що ви дуже добре знаєте, що таке боротьба за свободу. Звісно, це не є боротьбою за свободу країни, але це боротьба всередині країни за свободу кожного.

ДД: – Більше століття тому відбулася глобальна "революція" за урівнення прав жінок та чоловіків. Тим не менше, нерівність все одно існує. Чому, на вашу думку, вона існує?

Майкл Кіммел: – Я вважаю, що на кожен рух можна поглянути з двох боків. З одного боку, можна сидіти так, як зараз сидимо ми, і говорити про те, як все погано, у світі є нерівність і насильство. Але у той же час можна поглянути на це і сказати: ого, як багато ми вже зробили, який шлях ми пройшли за ці сто років.

В Україні досі живі жінки, які пам’ятають час, коли жінки не могли голосувати, коли жінки не могли відкривати банківські рахунки на своє ім’я без дозволу чоловіка. Ми пройшли величезний шлях, здійснили величезний прогрес. Але перед нами досі великий шлях, який ми маємо пройти. Тому на це можна поглянути з двох боків.

ДД: – Чи не відбувається певного гальмування цих процесів через втручання церкви? В Україні, наприклад, існує організація "Сестринство святої Ольги", яка виступає з акціями проти фемінізму, підтримує те, що називає "традиційними цінностями" – про жінку, яка має виховувати дітей, варити борщ та любити свого чоловіка. Це своєрідна праворадикальна організація, яка керується саме принципами релігії.

Майкл Кіммел: – Цікаво, що в усіх світових релігіях є ті, хто підтримує фемінізм, підтримує зміни, і вони роблять це в ім’я своєї релігії. Вони кажуть, що цінності будь-якої релігії – християнства, юдаїзму – збігаються і переплітаються з ідеєю фемінізму.

При цьому серед представників будь-якої релігії є люди, які хочуть спрямувати час у зворотному напрямі, втримати нерівність, втримати владу, і для цього вони використовують якісь релігійні поняття.

Майкл Кауфман: – Будь-яка західна релігія має враховувати поняття гідності людини. І чоловік, і жінка створені за подобою божою. Кожна релігійна людина має думати про те, як страждає гідність, коли відбувається насильство щодо жінок, коли жінки отримують нерівну заробітну плату.

ДД: – Повернімося до вашої книги. Вона оформлена дуже цікаво: у вигляді абетки. Чому ви обрали саме таку форму?

Майкл Кіммел: – Спершу ми вирішили виділити усі проблемні питання, які піднімає феміністський рух. Ми хотіли залучити чоловіків у дискусію, і тому ми створили цю книжку у формі своєрідного довідника, де усі статті розміщені в алфавітному порядку. Ми хотіли показати, у чому сутність проблеми, яку піднімають жінки, як це впливає на чоловіків і як її вирішення може допомогти.

Майкл Кауфман: – І хоча ми говоримо про дуже серйозні проблеми, це весела книжка. Ми хотіли принести задоволення, ми хотіли, щоб читачі сміялися і насолоджувалися історіями, які ми їм розповідаємо.

Слухайте більше в ефірі Радіо Культура!