У Женеві 187 країн домовилися боротися з пластиковим сміттям, прийнявши 11 травня Женевський пакт, який стане доповненням до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів. Як це вплине на український "ринок" пластикових відходів, розповів в ефірі програми "РанокПРО" експерт Української кліматичної мережі, голова ради ГО "Екоклуб" Андрій Мартинюк.
Ведучі:
Ольга Бабчук, Павло Туптинський
187 країн-підписантів пакту взяли на себе зобов’язання сортувати і переробляти власні пластикові відходи. Втім, США – найбільший у світі експортер пластикових відходів, пакт не підписали. Тепер, зазначив Андрій Мартинюк, країни Євросоюзу для того, щоб експортувати пластикове сміття в інші країни, будуть вимушені отримувати згоду від урядів цих країн. Це різко утруднить шляхи потрапляння пластикових відходів в океан, вважає експерт.
"Як це зараз працює? Наприклад, такі країни, як Сполучені Штати, великі європейські країни, збирають це пластикове сміття, пакують в контейнери, на кораблі відправляють десь у Малайзію або в Китай, вважаючи, що там воно переробиться. Таким чином, вони у своїй країні вирішують цю проблему. Але вони зовсім не вирішують проблему глобальну, тому що дуже часто у цих країнах це сміття просто закопується або сплавляється вниз по річках і в результаті потрапляє в океан", – пояснив Андрій Мартинюк.
В Україні ж існує проблема вже на рівні сортування сміття, тому складно говорити про значний вплив прийнятого пакту на українські реалії.
"У Рівному, наприклад, подекуди є три контейнери (для сортування сміття – ред.), які звалюються потім в одну машину, і все разом відправляється на смітник. Ми насправді не генеруємо пластикове сміття, не відокремлюємо його просто тому, що в нас немає системи роздільного збору. Ми просто забруднюємо власну країну і продовжуємо це робити", – розповів експерт.
Він вважає, що в Україні слід, перше за все, проводити сортування відходів.
"Слід просувати недавно прийняту стратегію поводження з побутовим сміттям, з тим, щоб його сортувати ще на етапі виробництва. Більше того, у більшості випадків можна взагалі від нього відмовитися, не використовуючи пластикові тарілки, наприклад, і використовуючи замість пластикових пляшок скляні", – наголосив Андрій Мартинюк.
Він вважає, що прийняття Женевського пакту призведе до швидкого зростання інфраструктури поводження з побутовими відходами, що прямо або опосередковано може вплинути й на Україну також.
Раніше експертка розповіла, чому в Україні перехід на відновлювану енергетику відбувається не так швидко, як у світі загалом.
Фото Pexels.com
