Давід Стулік: в ЄС не сумніваються, що новий Президент України буде продовжувати європейський курс

Давід Стулік: в ЄС не сумніваються, що новий Президент України буде продовжувати європейський курс

Чого очікує Європейський Союз від новообраного Президента України Володимира Зеленського, чи є ймовірним скасування безвізу для українців, що планують обговорити на саміті Східного партнерства та чи будуть посилювати санкції проти Російської Федерації — про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" розповів прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік.

Ведуча:

Світлана Мялик

Чого очікує від новообраного Президента України Володимира Зеленського Європа, зокрема, щодо зовнішнього і внутрішнього курсу?
— Ми не маємо сумнівів, що новий Президент України буде продовжувати європейський курс. Ми почули багато запевнень, що новий Президент буде далі робити все для того, щоб Україна рухалась у європейському напрямі і почули певні зобов’язання чи обіцянки, що цей курс буде навіть пришвидшений. І це можна тільки вітати. Очікуємо певну динаміку після жовтневих виборів до Верховної Ради. 

Чи існують ризики для скасування безвізу і якщо так, то які саме?

— Ризиків таких нема. Ніхто не буде і не збирається скасовувати безвізовий режим, бо немає для цього підстав на даний момент... До України є кілька зауважень, які стосуються боротьби з корупцією. Це було однією з умов для надання безвізового режиму, але навіть ці критичні зауваження не є поки що підставою для скасування безвізового режиму.

За останні 2 роки кількість виданих українцям біометричних паспортів перевищила 12  мільйонів. Від червня 2017 року, коли запрацював безвіз, українці майже 40 мільйонів разів подорожували до держав Євросоюзу. Але останнім часом почастішали випадки з відмовами українцям у перетині кордону. Європейська прикордонна агенція "FRONTEX" наводить дані, що 3 з 10 відмов у в’їзді на кордон Євросоюзу є українськими. Що це означає?

— Це означає, що українці почали більше їздити. Як більше їздять, то і зростає кількість відмов. Ця кількість відмов є нижчою за 1%. Певно, що у них не було достатньо документів, підтверджень або готівки, щоб довести прикордонникам, що вони їдуть не задля роботи, а не для туризму. Потрібно чесно пояснити мету поїздки.

У Європейському Союзі відреагували на рішення Конституційного Суду України про декриміналізацію статті щодо незаконного збагачення і запропонували профільному парламентському комітету експертну допомогу для підготовки законопроектів про незаконне збагачення. Як відбувається зараз ця співпраця і чи може це позначитись на наданні макрофінансової допомоги?

— Разом з нашими західними партнерами ми запропонували можливість відрядити декілька експертів, які б допомогли Верховній Раді прийняти закон, який би повністю відповідав на зауваження, які мав Конституційний Суд. У Верховній Раді створена робоча група, яка має підготувати цей закон.

Щодо макрофінансової допомоги, то ми маємо діючий меморандум, який чітко окреслює умови для надання другого траншу. Наша макрофінансова допомога є доповнюючою до фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. Як є програма з МФВ, то ми також можемо надавати макрофінансову допомогу. Який вплив матиме питання нелегального збагачення на МВФ — це не до нас.

13 травня у Брюсселі відбудеться саміт з нагоди 10-річчя Східного партнерства. Як цей день будуть відзначати в Європі? Хто візьме участь у цьому саміті?

— 13 травня відбудеться міністеріальна зустріч міністрів країн Європейського Союзу, а також міністрів закордонних справ з 6 країн Східного партнерства. Вони обговорять те, що було досягнуто за ці 10 років, а також поговорять про майбутнє самого Східного партнерства. Ввечері на запрошення пана Туска відбудеться спільна вечеря голів урядів та голів держав з країн ЄС та Східного партнерства. Після цього буде концерт у Брюсселі, де з Бельгійською філармонією виступить 6 молодих музикантів з 6 країн Східного партнерства.

Що стосується санкційної політики Євросоюзу, зокрема щодо країни-агресора Росії, чи буде вона переглядатись? Чи буде вона посилюватись?

— Тут все залежить не від нас, не від вас, а від самої Росії, наскільки вона буде виконувати ці умови, які прив’язані до цих санкцій. У нас є різні типи санкцій, прив’язані до різних моментів, наприклад, санкції, які стосуються нелегальної російської агресії в Криму, є санкційне питання, пов’язане з ситуацією на Донбасі, нещодавно були запроваджені нові санкції, пов’язані з агресією Росії в Азовському морі.

Якщо ці умови будуть виконуватись, то санкційна політика буде переглядатись. Якщо будуть створюватись нові причини для запровадження нових санкцій, то в ЄС будуть відбуватися дебати над тим, щоб прийняти новий санкційний пакет.

Що може зупинити цю агресію?

— Я думаю, що одностайна реакція демократичного західного світу вже певною мірою зупинила цю агресія. Якби не було санаційної політики, то Росія, звичайно, поводила б себе по-іншому. З боку ЄС ці санкції дають результати. Вони є запобіжником того, що немає ще більшого порушення міжнародного права з боку Росії. Військове питання пов’язане з тим, як Україна буде співпрацювати з НАТО та з деякими країнами в регіоні Чорного моря або країнами Східного партнерства.

За Європейський Союз я можу впевнено сказати, що ніхто не втомлений від України. Ці санкції будуть так довго, поки не зникнуть причини для їх впровадження.

Нещодавно в Україні було ухвалено закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Як оцінюють цей закон у Євросоюзі?

— Всі закони, які стосуються Конституції, конституційних прав громадян у Європі оцінюється Венеціанською комісією. Ми чекаємо на оцінку від комісії. У нас немає такого рівня компетенції оцінювати такі речі. Як тільки Венеціанська комісія отримає переклад закону, тоді вони можуть зробити висновки.

Те, що євроінтеграційні прагнення України закріплені в основному законі України (Конституції), якось впливає на процес євроінтеграції?

Так, звичайно. Ми знаємо, що була змінена Конституція. Ми вітаємо такий крок, таке рішення, яке підкреслює цей напрямок, але для практичного зближення з ЄС дуже важливим є виконання Угоди про асоціацію. Ми не сприймаємо це як тиск на Євросоюз.

Прослухати повну версію.

На фото — Давід Стулік та Світлана Мялик