Під час Маршу за науку на орбіту запустять найбільший у світі вареник – організатор пояснив причини

Під час Маршу за науку на орбіту запустять найбільший у світі вареник – організатор пояснив причини

Щоб привернути увагу до важливості науки, українські науковці цього року вже втретє виходять на Марш за науку. Під час акції 4 травня вони обіцяють запустити на орбіту Землі найбільший у світі вареник. Що символізує ця акція, в ефірі "РанокПРО" пояснив науковець, один з організаторів Маршу за науку Сергій Гончаров.

Ведуча:

Ольга Бабчук, Павло Туптинський

Сергій Гончаров наголосив, що, незважаючи на стрімкий розвиток українських стартапів, не можна плутати технологію та науку і говорити про те, що в Україні відбувається розвиток науки.

"Для того, щоб мати стартап, треба вигадати якусь нову технологію. А для того, щоб отримати якусь нову технологію, вам потрібні роки, а, можливо, і десятиліття фундаментальних досліджень. І коли ви робите ці дослідження, ви не думаєте про те, що "от зараз я це зроблю, а за три роки зроблю новий Вайбер або Теслу і полечу на червоній машині в космос". Ви це робите тому, що це цікаво і це невідомо. А уже потім, можливо, колись хтось це застосує. І чи застосує, чи ні – невідомо", – пояснив науковець.

Втім, таких "науковців-декадентів", готових працювати за ідею, стає усе менше і менше, розповів Сергій Гончаров, не в останню чергу це відбувається через недофінансування наукової галузі.

Науковець додав, що українська наука багато в чому є надбанням Радянського Союзу, тому ця галузь є роздутою і часто працює малоефективно або взагалі неефективно. Втім, наголошує Сергій Гончаров, науковці вимагають реформ і готові навіть на болючі зміни.

"Але проблема в тому, що, наприклад, на реформу патрульної поліції знайшлося бабло, причому багато бабла: і красиві машинки купили, і форми, і дали людям більш-менш адекватну зарплатню. А кожного разу, коли у нас про науку згадують, раз на рік при затвердженні бюджету, кажуть: "Ви нічого не робите, ви не реформуєтеся", і ми з кожним разом отримуємо все менше і менше фінансування. Але дуже важко зробити якусь реформу, якщо, по-перше, вона від нас не залежить, а по-друге, у нас нема на це грошей", – пояснив науковець.

Сергій Гончаров пояснив, що у цьому контексті запуск найбільшого у світі вареника на орбіту під час Маршу має своє символічне значення.

"Якщо буде таке скорочення як фінансування науки, так і кількості наукових співробітників, то науки в Україні не залишиться. І все, чого ми зможемо очікувати у найближчому майбутньому – це тільки найбільші вареники. Країна більше нічим не зможе пишатися, залишаться тільки якісь етно-штуки. Але, крім вареника, у нас більше нічого не буде", – пояснив науковець.

Нагадаємо, у суботу, 4 травня, в Києві відбудеться Марш за науку. Акція розпочнеться у парку Шевченка о 14:00. Під час Маршу відбудеться акція-перфоманс на підтримку наукової реформи – запуск найбільшого вареника у світі.

Останні новини
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність між Ізраїлем і Сектором Гази та України, це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність між Ізраїлем і Сектором Гази та України, це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Увімкніть режим "у літаку": Стас Корольов видав альбом "Round 2: Цифровий Утікач"
Увімкніть режим "у літаку": Стас Корольов видав альбом "Round 2: Цифровий Утікач"
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук