Гурт Dakh Daughters презентували нову пісню "Що ти собі думаєш" на Радіо Промінь, а вже 6 квітня колектив виступить з концертом у Палаці КПІ. В ефірі "ДеньПРО" учасниці гурту Dakh Daughters Соломія Мельник та Наталія Галаневич розповіли про нову пісню, казуси на концертах та майбутній виступ у Києві.
Ведучі:
Марія Сизон, Дмитро Захарченко
Марія Сизон: – Особисто я сприйняла вашу нову пісню "Що ти собі думаєш" як такий жіночий крик душі. А про що насправді ця пісня?
Наталія Галаневич:– Я думаю, її основний меседж все-таки про думання.
МС: – Про те, щоб не було, як у останньому рядку – "Я взагалі не думаю"?
Соломія Мельник: – Врешті-решт, така соціальна неадаптованість, вона присутня. Зараз у світі так розвинута швидкість інформації і усього, що навколо тебе відбувається, що людина вже не встигає зупинитися в якийсь момент і подумати про щось стале, вічне, про себе, про якісь прості речі. І з цього, власне, і складається питання, що ти собі думаєш і чи можеш ти думати.
Наталія Галаневич: – Для мене ця пісня ще перегукується з нашими колегами "ЦеШо", у них є така композиція "У мене болить те, що нічо не болить". Зараз дуже багато байдужих людей, і обидві ці композиції – як крик про те, що байдужими бути неможливо. Особливо, коли до цього спонукає усе навколишнє середовище.
Дмитро Захарченко: – Ви взагалі такий "соціально думаючий" колектив. На вашому концерті 6 квітня усі пісні будуть такі важкі й смислові, чи будуть і речі, під які можна розслабитися і просто потанцювати?
Соломія Мельник: – У нас дуже різноманітні речі. І ми спеціально на сольні концерти складаємо програму так, щоб було де подумати, де потанцювати, де поплакати, у гарному сенсі цього слова, і просто випустити якісь свої емоції. Тому що люди часто допускають собі якісь свої слабкості. І у нас є такі моменти, коли ми й самі на сцені можемо це зробити. Це такі живі діалоги.
МС: – Дмитро Шуров, відомий як Pianoбой, колись сказав, що його концерти – для вже підготовленої аудиторії. А чи потрібна якась слухацька підготовка тим, хто хоче прийти на концерт Dakh Daughters 6 квітня?
Наталія Галаневич: – Усе, що потрібно – відкрите серце. Все інше відбудеться.
Соломія Мельник: – Можна думати, що ми такі непрості, з рішучим меседжем, серйозними підтекстами, і, можливо, публіка не все зможе зрозуміти і пояснити для себе. Але ми багато їздимо по світу, і хоча ми й використовуємо переклад, трансформуємо його у відеодекорації, щоб люди могли зрозуміти, про що йде мова, досвід показує, що люди, навіть інколи не розуміючи до кінця тієї глибини, за яку ми чіпляємося, все одно сприймають нашу творчість.
Наталія Галаневич: – Кілька разів в Америці було таке, що у нас з технічних причин не могли бути титри. Але люди абсолютно нормально розуміли, і була віддача на енергетичному рівні. Тому відкрите серце – це головне.
ДЗ: – Чи будуть на концерті якісь сюрпризи та несподіванки?
Наталія Галаневич: – Будуть дві абсолютно нові композиції, створені в лютому цього року.
Соломія Мельник: – Також ми будемо використовувати костюми, які нам якось подарували на гастролях у Франції, коли наші костюми загубилися з багажем.
ДЗ: – 15 березня ви виступали на відкритті Української весни в Брюсселі. Як це було?
Соломія Мельник: – Було дуже весело. У нас там був невеличкий казус, але казуси завжди весело згадувати. Там є величезне приміщення, у якому є кілька концертних залів. І паралельно з нашим концертом почався інший концерт – тихий, акустичний, класичний. Вони готувалися знімати і записувати звук цього концерту. І тут раптом ми – зі своїм "гуп-гуп". До нас прибігали з криками: "Ми зараз все вирубимо, а-а-а!" Люди дуже нервували, тому що вони не думали, що може бути така накладкаі це може так заважати, що ми будемо так гупати.
Наталія Галаневич: – Причому звук у порталах уже був значно зменшений, порівняно з тим, що буває на наших концертах.
Соломія Мельник: – І коли я йшла співати останню пісню, я думала, що у нас проблеми зі звуком насправді, а не те, що нас просять закінчити.І я така: "Нічого, ми все одно закінчимо, навіть напівакустично!" І ми так героїчно закінчуємо цей концерт. Найсмішніше було, коли ми вже закінчили, а до нас прибігають і кричать: "Виключіть!" А ми вже все виключили, ми ж не можемо людей вимкнути. А люди не заспокоювались і аплодували.
ДЗ: – А що взагалі це за фестиваль – Українська весна в Бельгії?
Наталія Галаневич: – Це мультикультурний фестиваль, там не тільки музика, але й поезія, кіно. Це величезний шмат роботи, який робив "Артхаус Трафік". Це дуже непростий фестиваль за організацією, так само, як Французька весна в Україні, так і Українська весна в Бельгії. Але наші – молодці, і Посол України в Бельгії також дуже сприяв.
МС: – Постійно говоримо про роботу, про музику… А як ви взагалі відпочиваєте?
Наталія Галаневич: – Здебільшого з родинами. Це можливість побути вдома з дітьми, і це чудово.
Соломія Мельник: – У нас весь час такі напружені графіки, що іноді, коли ти повертаєшся з якогось туру, то їхати ще кудись на море у тебе уже немає сил. "Знову літак? О ні!" Краще полежати, відпочити. Взагалі, саме сон – це така найважливіша і найсерйозніша штука для відновлення.
