В Україні хочуть запровадити реєстр домашніх і диких тварин з використанням чіпів. Відповідний законопроект вже зареєстровано у Верховній раді. Про переваги та недоліки законопроекту в ефірі "РанокПРО"розповів Олексій Василюк, голова ГО "Українська природоохоронна група".
Ведучі:
Ольга Бабчук, Павло Туптинський
Олексій Василюк зауважиу, що це вже не перший законопроект на тему чіпування та обліку диких та домашніх тварин. Але жоден з попередніх законопроектів ще не був розглядався на сесії Верховної Ради.
При цьому, зазначив експерт, зі законопроекти пропонуються переважно організаціями, які займаються домашніми тваринами, зокрема котами і собаками.
"Їм вигідно, щоб люди до них ішли чіпувати своїх тварин, – пояснив Олексій Василюк. – Чіпування потрібно для того, щоб тварини не губилися. І самим домашнім тваринам, зокрема котам і собакам це дуже корисно. Тому що якщо тварина чіпована, дуже сильно знижується шанс, що цю тварину викинуть на вулицю. Адже якщо тварину на вулиці ідентифікують як таку, що має власника, власник може заплатити штраф за те, що він недбало поводився з твариною і викинув її на вулицю, це вже жорстоке поводження".
При цьому, зауважив експерт, в законопроекті пишуть просто про "домашніх тварин", без уточнень.
"Але ж комахи – це теж тварини, і в багатьох людей вдома є ті ж таргани. Це вже неграмотно виконаний нормативний акт, – пояснив експерт. – У людей в акваріумі є рибки, а їх чіпувати неможливо фізично. Є морські свинки, у яких коротка тривалість життя. Є птахофабрики, на яких точно немає необхідності чіпувати кожного птаха. Ця ідея раціональна з точки зору котів-собак, та, можливо, ще якихось тварин, які живуть саме з людиною і можуть бути викинутими на вулицю".
Так само немає точності і стосовно обліку диких тварин. Втім, зазначає Олексій Василюк, усіх диких тварин чіпувати просто нереально, адже до них належать і черв’яки, і лосі, і польові миші, і кажани.
"Щоб це дійсно працювало, треба діяти трошки інакше. Це теоретично може мати сенс для мисливських тварин, тих, на яких ведеться полювання. І їх облік дійсно проводиться, – зауважив експерт.
Але цей облік проводять не держустанови, а мисливські господарства, пояснив він.
"На жаль, на це потрібен такий ресурс, який жодна державна організація, на жаль, виділити не може, і лише мисливські господарства можуть собі дозволити проводити такий облік. Для того, щоб проводилися такі обліки, щороку залучаються десятки тисяч людей. Це дуже багато. Жодне міністерство екології не зможе собі дозволити проводити таку акцію 1-2 рази на рік і залучати 10-15 тисяч підготовлених осіб", – наголосив експерт.
Але є і позитивна сторона медалі, підсумував Олексій Василюк.
"Частина видів, як мисливці вважають мисливськими, наразі уже внесена в Червону книгу, і полювати на них не можна. Таких тварин мисливці обліковують, але на них не полюють. Таким чином мисливці, які поводяться відповідно до законодавства, допомагають відслідковувати таких тварин", – розповів експерт.
Експерт наголосив, що саме для мисливських видів чіпування було б гарною ідеєю, якби її можна було втілити у життя.
Раніше еколог розповів, чим небезпечне спалювання сухої трави.
Фото veterinar.in-kiev.org
