Топ-7 книг про українську демократію

Топ-7 книг про українську демократію

Письменник,  член Українського ПЕН Анатолій Дністровий в ефірі Українського радіо в програмі "Книжкова владапорекомендував 7 книг про українську демократію.

Ведуча:

Олена Гусейнова

Пантелеймон Куліш "Чорна рада"

Сучасна демократія залишається демократією електоральною. "Чорна рада" як роман — це подвійний симптом: по-перше, це симптом електоральної демократії, а з іншого боку — це все-таки український страх втратити свою основу у глобальному сенсі: як державну основу, як свою ідентичність, тому що завжди є зовнішня загроза. Це не просто історичний роман. В українських реаліях це історично-футурологічний роман. Куліш як представник пізнього романтизму показав катастрофізм українського світу.

Іван Франко "Поза межами можливого" та "Поступ"

"Поза межами можливостей" — це абсолютно євроінтеграційний текст. Головна його ідея — ми здатні бути в колі інших цивілізованих європейських націй. Це твір, який передував дуже чітким політичним деклараціям про самостійну Україну. Ця книжка про це сказала,але не винесла про це меседж. Це твір про консолідацію, про виходження за межі своїх можливостей, тобто з культурної нації стати нацією політичною.

"Поступ" — це раціональна робота. Вона про те, що треба прислухатись до себе, братися за розум і робити якісь конструктивні речі.

Оксана Забужко "Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період"

Для мене це знакова книжка. Ця книга була важливою на початку 90-х, і, я думаю, вона не втратила свою актуальність й сьогодні. Ця книга перезавантажувала Івана Франка після проекту Івана Франка у радянському дискурсі. Його підводили під стандарт. Ця книга не просто відкривала його по-новому. Забужко поставила його в європейському контексті. Як на мене, це націєтворча книжка.

Микола Рябчук "Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і "розбудова держави"

Це книга дуже симптоматична. Фауст — це такий сірий український демократ. Він перебуває у сірій зоні, яка мінлива, з одного боку якої є не сформоване до кінця і не сильно активне громадянське суспільство.

Микола Рябчук  "Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення"

Ця книга також є симптоматичною. Це книга про загроза креольського соціуму. Це абсолютно постколоніальна термінологія, і вона певною мірою теж не втратила своєї актуальності. Якщо користуватися цією термінологією і відчититувати процеси в суспільстві, то вона нікуди не зникла.

Анатолій Дністровий "Злами й консенсус: шість есе на захист ліберальної демократії у перехідних умова" та "Глобус Карла Маркса: есеї з соціальної та політичної критики"

Перша книга — це мої невеликі есеї, які я видав у 2008 році. Я стою на позиціях ліберальної демократії. Мій варіант ліберальної демократії — це форма ліберального націоналізму. Треба кріпити своє, але щоб це відбувалось красиво та цивілізовано, з повагою до інших.

Прослухати повну версію.

Фото — pexels.com