Мобільний додаток

Василенко: у законодавстві немає системи щодо підтримки полонених та їх родин

27.03.2019 р., 10:07

У законодавстві України немає системи щодо підтримки полонених та їх родин, тобто статус і відповідні гарантії — відсутні, заявляє голова ГО "Юридична сотня" Леся Василенко. Про це вона повідомила в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку".

Ведуча:

Тамара Гусейнова

"На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано близько 7 законодавчих ініціатив, які намагаються вирішити питання не лише політв’язнів, а також питання військовополонених та цивільних заручників. Це три категорії, які мають різне визначення, різний статус і обставини, за якими військовополонені, заручники та в’язні утримуються в місцях позбавлення волі — є дещо різними", — зазначила Леся Василенко.

Василенко зауважила, які особи визначаються як військовополонені.

"Коли ми говоримо про військовополонених, то основним фактором є те, що це військовослужбовець, який перебував під час виконання своїх службових обов’язків і був взятий в полон стороною супротивника. Таким людям належить захист за міжнародним правом, є певні правила утримання таких людей, захисту їхніх прав. Абсолютно чітким випадком військовополонених є захоплення українських кораблів у Керченській протоці, і ми говоримо про 24 військовополонених, які незаконно утримуються на території російської Федерації", — пояснила вона.

Вона також прокоментувала, що які особи мають статус політичних в’язнів.

"Політичні в’язні — це також інший статус осіб. Ми здебільшого говоримо про цивільних осіб, які були затримані і незаконно утримуються чи переслідуються владою певною держави через їхні політичні переконання, через те, що вони чинять опозицію певному політичному режиму", — сказала Василенко.

Василенко додала, що "і підстави затримання, і те, як відбувались затримання, і подальше утримання суперечать будь-яким нормам міжнародного права і фаціального права держав, які вважаються демократичними, сучасними та розвиненими. Є негуманні практики, і тут є всі ознаки злочинів, які мають свою класифікацію у міжнародному праві та ознаки тортур. Це стандартні випадки, які потрапляють до Європейського суду з прав людини , в яких є можливість отримати і значну компенсацію від держави, яка є порушницею".

Голова ГО "Юридична сотня", що у цьому питанні є контакт з міжнародною спільнотою, яка вводить санкції щодо держави-порушника.

"Зі свого боку міжнародна спільнота вводить санкції, і список санкцій постійно збільшується і певною мірою посилюється, тому у цьому питанні є контакт з міжнародною спільнотою", — розповіла вона.

Василенко наголосила, що наразі в законодавстві України немає системи щодо підтримки полонених та їх родин, тобто немає статусу і відповідних гарантій.

"Україна зі свого боку на законодавчому рівні могла б надавати вже певну підтримку і родинам заручників, політв’язнів, військовополонених, і цим особам, які вже повертаються з полону. На сьогодні та підтримка і ті соціальні гарантії, які надаються, надаються від випадку до випадку і регулюються певними підзаконними актами, тобто постановами чи наказами. У законодавстві якоїсь системи щодо підтримки, на які можуть розраховувати родини і особи, які повертаються з полону, немає. Немає статусу і відповідних гарантій", — зауважила Василенко.

Нагадаємо, як повідомляє Кримська правозахисна група, на кінець 2018 року в місцях позбавлення волі в Росії через політичні мотиви знаходилися щонайменше 57 українських громадян. За словами координаторки Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, до цієї цифри не включили 24 українських військових, бо вони, згідно з міжнародним правом, військовополонені.

Прослухати повну версію.

На фото — Леся Василенко, facebook.com

Василенко: у законодавстві немає системи щодо підтримки полонених та їх родин

Новини по темі