Що варто знати про діджиталізацію насильства та як убезпечити себе — роз’яснення експертів

Що варто знати про діджиталізацію насильства та як убезпечити себе — роз’яснення експертів

Спеціалістка з медіа та комунікації "Аmnesty International Ukraine" Марія Гоєва та національна експертка з захисту дітей від насильства офісу Уповноваженого президента України з прав дитини Анастасія Дякова під час роботи виїзної студії Українського радіо на фестивалі "DocudaysUA-2019" пояснили, що варто знати про діджиталізацію насильства. Експерти також розповіли про типові види насильства в мережі та як вберегтися від нього.

Ведуча:

Людмила Тягнирядно

Що таке сталкінг?

Марія Гоєва: Сталкінг — це переслідування, яке супроводжується певними небажаними виявами знаків уваги. Це, наприклад, постійні повідомлення, постійні небажані подарунки, зустрічання з роботи, очікування біля дому тощо. Сталкінг стає негативним явищем, злочином, коли людина, що піддається сталкінгу дає знати своєму стакеру, що ці знаки уваги не є бажаними і надають певний дискомфорт.

Булінг — що це?

Анастасія Дякова: Булінг, або цькування — це дії або бездіяльність, які завдають шкоди. У першу чергу, в українському законодавстві ми бачимо дитину у законі про булінг, але цей закон не покриває всіх учасників освітнього процесу. До цього закону ми також включили і кібербулінг, оскільки ми розуміємо, що це дії, які відбуваються не лише у класі, а й можуть відбуватись в онлайн-просторі.  

Завдяки Інтернету, платежам без ідентифікації, даркнету і доступу дітей до Інтернету взагалі виникають нові поняття, як секстинг (обмін власними інтимними фото чи відео). На жаль, часто коли стосунки закінчуються, такі фотографії можуть опинитися в мережі. Також є онлайн-грумінг та сексторшинг.

Що варто розуміти під поняттями "онлайн-грумінг" та "сексторшинг"?

Анастасія Дякова: Онлайн-грумінг — це налагодження стосунків з дитиною з метою її сексуальної експлуатації. Злочинці реєструються в соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх переважно під видом однолітків і починають спілкування з дітьми, обираючи різних жертв, зазвичай підлітків. І після спілкування вони просять надіслати оголені фото. Коли вони отримують фото чи відео, вони можуть почати шантажувати дитину, що якщо вона не надішле гроші чи більш приватні матеріали, то вони цими фотографіями поділяться з друзями підлітка чи дитини чи надішлють батькам. І це вже називається сексторшинг, тобто вимагання грошей чи наступних дій за те, що вони отримали такі фотографії.

Як часто діти ведуться на таку провокацію? Чи оцінюють вони ризики?

Анастасія Дякова: Злочинці зазвичай вибудовують довірливі стосунки з дитиною. Хлопці та дівчата часто вважають, що у них є романтичні стосунки з цими людьми, і тому вони ведуться на ці провокації. Це дуже гарне знання психології дітей, щоб отримати такі фотографії.

Яка це вікова категорія? Хто найбільш вразливий?

Анастасія Дякова: Найбільш вразливі діти, які використовують соціальні мережі, і підлітки також. Може виникати бажання подобатися, відчувати себе дорослим. Ми не можемо провести чітку можу, що в 11 років цього не може бути, а в 12 — може. Американці провели дослідження, яке свідчить проте, що кожна четверта дитина, яка стала жертвою таких злочинів, була молодша 13 років. і в 68% випадків діти погоджувались на вимоги злочинців. І коли вони погоджувались, ці вимагання ставали лише більшими.

Що потрібно зробити, аби убезпечитися від цього?

Марія Гоєва: Вразливими до таких злочинів є і дорослі, і діти. У людини достатньо легко вибудувати довіру. Для цього потрібно володіти деякими психологічними трюками. Дуже багато людей не володіють базовим уявленням про безпеку в Інтернеті, наприклад, про те, як поводитись зі своїми паролями. Має бути базова освіта про те, як все працює в Інтернеті.

Анастасія Дякова: Щодо захисту дітей, то батьки мають знати про такі злочини. Крім того, потрібно це пояснити дітям.

Прослухати повну версію.

На фото — Марія Гоєва, Анастасія Дякова та Людмила Тягнирядно