Правозахисник: більшість переслідуваних в Криму — за політичною та релігійною ознакою

Правозахисник: більшість переслідуваних в Криму — за політичною та релігійною ознакою

Більшість затриманих у Криму громадян України переслідуються за релігійною та політичною ознакою. Про це в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Зранку" повідомив член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
 
"Більшість затриманих переслідуються за політичною та релігійною ознакою. Це переслідування громадян України, які висловлюють свою релігійну позицію, або за політичними причинами. Половина з більш ніж 60 чоловік позбавлені волі за цими ознаками і більшість з них — через релігійні переконання. Це так звана справа Хізб-ут-Тахрір та одна людина по справі Таблігі Джамаат. Окрім того, переслідують людей через політичні переконання, зокрема, через проукраїнську позицію", — зазначив Олександр Сєдов.
 
За його словами, російська влада в Криму як правило використовує звинувачення у екстремізмі.
 
"В першу чергу, стежать за людьми, які проявляють активність, тобто не сидять по домівках, і шукають привід для їх переслідування. Відповідно, використовують для цього поширене на Крим адміністративне і кримінальне законодавство та використовують звинувачення у причетності до екстремізму і тероризму", — повідомив правозахисник.
 
Зазначимо, сьогодні, 26 лютого, День опору Криму російській окупації. П'ять років тому, 26 лютого 2014 року, у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму. Тоді біля будівлі кримського парламенту з ініціативи Меджлісу зібралося близько 12 тис. кримських татар. Вони тримали у руках свої національні прапори та прапори України.
 
Мітингувальники скандували: "Слава Україні — Героям слава!", "Банду геть!", "Крим – Україна!". На противагу цьому мітингу був організований мітинг "Русского єдінства", що керувався поплічником російських окупантів Сергієм Аксьоновим. В результаті сутичок під будівлею Верховної Ради Криму двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень.
 
Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Тоді ж парламент Криму на вимогу загарбників оголосив про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії. 
 
Слухати повну версію.