У Києві та Одесі сотні людей вийшли на мітинги у підтримку неіснуючого кандидата в президенти Сергія Філатова. Пранкери розмістили в інтернеті оголошення про нібито проведення акції на підтримку кандидата, пообіцявши 1000 гривень кожному учаснику мітингу. Марія Золкіна, політична аналітикиня фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, розповіла в ефірі "РанокПРО", чим загрожують українській демократії порушення виборчого законодавства та яким чином подібні пранки можуть виявитися корисними.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський
На переконання експертки, однією з проблем електорального процесу є те, що люди, які беруть участь у виборах, не вірять у їхню чесність, існування проплачених акцій підриває довіру виборців до самої електоральної системи.
"Люди готові брати участь у виборчому процесі, у нас зазвичай висока явка. На цих президентських виборах вона так само прогнозується як достатньо висока, навіть як для України, а тим паче, для наших східноєвропейських сусідів, – наголошує Марія Золкіна. – Але при цьому переважна частина людей, які збираються брати участь у виборах, не вірять в їхню чесність. І проплачені мітинги, або оплата роботи агітаторів, підривають довіру на низовому рівні у самих виборців до процесу виборів".
Марія Золкіна додала, що бачить позитив у проведенні пранків на кшталт проведеного в Києві та Одесі, адже вони висміюють саму практику роботи політичних партій та кандидатів з виборцями в принципі.
"Мені здається, поки ми не зрозуміємо абсурдність того, в який спосіб ми самі продаємо оцю можливість прозорих виборів, доти в нас не буде простого шляху для раціонального вибору під час обрання майбутнього президента чи майбутньої Верховної Ради", – пояснила експертка.
Традиційні статистичні дані та провадження Нацполіції у зв'язку із порушенням виборчого законодавства особливо не чіпляють людей, бо українці звикли до цього, стверджує аналітикиня.
"А коли люди бачать, наскільки легко обдурити просту людину, і наскільки вона легко обдурюється і готова бути обманутою, це може мати навіть більший ефект, ніж коли представник Нацполіції говоритиме про порушення виборчого законодавства", – наголосила Марія Золкіна.
Експертка додала, що, всупереч очікуванням, з 2014 року не відбулося "раціоналізації" виборця.
"Я зараз дивлюся по реакції аналітиків, громадських організацій – всі дивуються зростанню рейтингів певних кандидатів. Бо очікувалося, що після запиту на реформи, на подолання корупції та європейський шлях в нас і виборець стане обирати свідоміше та раціональніше, ніж він це робив раніше. Бо цей виборець підтримав ці зміни 5 років тому", – розповіла аналітикиня.
Вона пояснює це тим, що у виборця немає можливості формувати довгострокову історію про різних кандидатів у своїй голові.
"Вони переходять з одного електорального поля в інше, формують різні проекти, заручаються підтримкою різних людей, і відтак ця політична мозаїка від виборів до виборів плутає людину. Коли б одна партія існувала довше, ніж один виборчий цикл, а в нас такі партії можна на пальцях однієї руки перерахувати, тоді б і виборцю було трохи легше", – підсумувала експертка.
ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у президенти 8 лютого. Всього комісія зареєструвала 44 кандидати. Вибори президента призначено на 31 березня. Окружні виборчі комісії повинні бути створені до 18 лютого включно, дільничні — до 12 березня.
Фото starmo.ba
