У Відні 90 років тому створили Організацію Українських Націоналістів. Про роль цієї політичної сили в українській історії середини ХХ століття в ефірі UA:Радіо Культура в програмі "Культура.Live" поговорили з істориком Володимиром Бірчаком.
Ведучі:
Людмила Ляхевич, Артур Бобрик
Вночі з 2 на 3 лютого 1929 року в готелі у Відні було прийнято рішення, з якого почалося все в історії Організації Українських Націоналістів. Там були поважні ветерани армії доби Української революції 1917-1921 років, активні учасники студентських організацій. Кілька днів зустрічі відбувалися у різних дискусіях, обирали те, за яким принципом далі рухатиметься організація.
Історик розповів про передісторію створення Організації Українських націоналістів.
"Бекграунд ОУН дуже цікавий в тому відношенні, що Організація Українських Націоналістів помилково асоціюється в уявленні з тим, що це тільки західноукраїнський феномен. Натомість, якщо ми глянемо на сам конгрес 1929 року і те, що йому передувало, бачимо, що учасники конгресу включали всю територію України", — говорив Бірчак.
За словами Володимира Бірчака, після поразки перших визвольних змагань, тобто поразки українців в Українській революції, дуже багато офіцерів і старшин були змушені з тих чи інших причин емігрувати з території України, але боротьба за українську незалежність для них не завершилася.
"Вони шукали шляхів для здійснення своєї мрії. Цікава розмова відбулася в листуванні між Євгеном Коновальцем, який стане першим головою ОУН, та його побратимами, які разом з ним воювали в корпусі Січових Стрільців. Коновалець після програшу Української революції певний час перебував в Центральній і Східній Європі, старався створити певні військові підрозділи з числа українських вояків, які були військовополоненими ще під час Першої світової війни", — сказав Бірчак.
За словами історика, Коновалець пробував повернутися на територію вже окупованої Радянської України, здійснити революцію та звільнити територію від більшовиків, однак йому це не вдавалося.
"В цей час, з числа його побратимів, на території Галичини формується Українська військова організація. Один з цих старшин написав Коновальцю цікавого листа, де говорив про те, що на Галичині є прийнятний грунт для підпільної діяльності і закликав Коновальця приїхати туди і почати цю підпільну боротьбу. Він погодився і таким чином утворилася Українська військова організація", — зазначив Бірчак.
Володимир Бірчак розповів, що сам конгрес формувався з кількох організацій.
"Сама Організація Українських Націоналістів сформувалася з кількох організацій. Це, окрім згаданої Української військової організації, ще були Група української національної молоді, Союз української націоналістичної Молоді та Легія українських Націоналістів, до складу якої входили переважно наддніпрянці. Тобто зрозуміло, що ОУН охоплювала всю територію України і під час Другої світової війни, наприклад, її осередки були і на Донбасі, і в Криму", — повідомив Бірчак.
За словами Володимира Бірчака, учасники ОУН були під пильним наглядом польських спецслужб і цьому є свідчення в документах.
"В їх листах зустрічаються дуже цікаві шифрування. Ми зараз готуємо для публікації для Електронного архіву Українського визвольного руху колекцію документів, яка цьому присвячена. Ми опублікуємо так званий код Української військової організації, це перелік зашифрованих слів, які вживаються в епістолярії", — розповів Бірчак.
Також історик говорив про те, що на конгрес прибуло 28 делегатів з різних країн, в тому числі двоє гостей.
Володимир Бірчак додав, що в день закінчення конгресу, була пропозиція зробити загальне фото всіх учасників конгресу.
"Саме крайовиків це дуже здивувало, але їх заспокоїли, що це потрібно для того, аби зафіксувати цю пам'ятну мить. Зрештою, це фото стане підставою для арешту та 4 років ув'язнення п'ятьох учасників конгресу, а для одного з учасників Степана Охримовича, це фото спричинило його загибель", — говорив Бірчак.
Володимир Бірчак зауважив, що ОУН у 1929 році мала багато шансів стати легальною політичною партією.
"Якщо ми говоримо про конгрес, то він довго готувався та існувало кілька списків учасників конгресу. В першому варіанті запрошених на конгрес значилися Мілена Рудницька та інші. Списки формувалися середовищем Проводу українських націоналістів. Це були люди ліберального крила, які відстоювали думку про те, що майбутня організація має стати більш відкритою, легальною політичною партією. Якщо б ситуація перейшла до утворення такої ОУН, то Союз української націоналістичної Молоді мав вийти з конгресу, таким чином зірвавши його", — розповів Бірчак.
Історик сказав, що демократичність і талант Коновальця допомогли об'єднати дві сторони, адже він вислуховував різні сторони і розумів, що є рація в словах і тих, і інших.
"Коновалець усвідомив, що для того, щоб ОУН стала активною, потрібно було опиратися на крайовиків, тому і зробив так, щоб ОУН залишилася підпільною організацією. Коновальцем було сказано, що ОУН буде буде боротися за українську самостійну соборну державу. Він не говорив тези, які направлені проти сусідніх народів, він говорив про боротьбу проти московського та польського імперіалізму. В основах українського націоналізму не було закладено нетерпимості до інших народів", — говорив Бірчак.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото — ФБ сторінка ОУН - Організації Українських Націоналістів
