Літературні блоги — це прекрасний спосіб показати читачам, що книжка змінюється разом з часом, переконана письменниця та літературознавиця Олена Рижко. В ефірі Українського радіо в програмі "В мережі" вона розповіла, чи варто за допомогою блогерства популяризовувати літературу.
Ведуча:
Олена Бадюк
Чи варто популяризовувати літературу за допомогою блогерства?
— Нам потрібна мережа, і нам потрібна популяризація читання. Є дуже багато цікавих книжок, але якщо все поставити на волю випадку, то ніхто про них не буде знати. Я зараз працюю в сегменті підліткової літератури. Є дуже багато перекладної літератури. І це дуже класно, що наші видавці дають нам змогу читати якісну підліткову літературу українською мовою.
Ви багато пишете про підліткову літературу. Чому Вам особисто це цікаво?
— Я з’ясувала про себе одну річ, коли почала працювати з текстами для підлітків. Виявляється, я була, залишаюсь і, мабуть, завжди буду підлітком. Я працюю зі студентами, я — викладач. Я не тільки багато про це знаю. Я живу цим.
Переваги роботи з підлітками полягають в тому, що у тебе немає часу сумувати, у тебе немає часу старіти, у тебе немає часу на будь-які деструкції, бо ти весь час мусиш розвиватися, пізнавати щось нове, бо ти не можеш відставати від них.
Чи потрібні блоги взагалі?
— Дуже потрібні. Пам’ятаєте, говорили, що для журналіста важливий зворотній зв'язок? І для письменника він важливий. Чекати, поки хтось придбає книжечку і напише про неї відгук, це одне. Інша річ — представити цю книжку в мережі. З’являється дуже багато відгуків, і це можливість для читача поставити авторові безпосередньо ті запитання, які його хвилюють і щодо тексту книжки, і щодо того, що надихнуло на створення тієї чи іншої історії. Так само і для письменника: ти маєш змогу спостерігати за життям своєї цільової аудиторії.
Мені здається, що такі літературні блоги — це прекрасний спосіб показати читачам, що книжка змінюється разом з часом. Книжка завжди з тобою може бути: в аудіоформаті, в твоєму ґаджеті. Літературні блоги допомагають не тільки інтеракцією, не просто взаємозв’язком з своїм читачем. Вони допомагають почути свого читача. Будь-які відгуки, які пишуть читачі, це не просто змога краще зрозуміти їх, а це можливість стати ближчими і зрозуміти, що їх хвилює, а їм — висловити свою думку.
Чи багато у нас письменників, які пишуть для підлітків?
— Цей сегмент почав активно розвиватися. Я вже згадувала, що часом видавництва віддають перевагу перекладній літературі, особливо, якщо ця книга вже екранізована. Але є дуже багато українських авторів, наприклад, Алевтіна Шавлач, Сергій Гридін, Тетяна Череп-Пероганич.
Чи читають підлітки такі тексти?
— Насправді багато підлітків, які читають. І ви, мабуть, помічали в Instagram, що є дуже багато підлітків, які і пропагують читання. Підлітки самі купують книги, і з батьками приходять. Дуже часто батьки обирають книжку для дітей.
Книга була,є і буде з нами. Мене часто запитують, які зацікавити дітей читанням. Я говорю, що навчити дитину читати — це робота. Але це та робота, яка окупиться. Найперше — це ваш власний приклад. Діти і підлітки ніколи не будуть робити те, що ви їм говорите. Вони будуть робити так, як робите ви. Покажіть власним прикладом, що ви читаєте.
Повернемось до того, чи підлітки читають. Підлітки читають, навіть самі купують книги і з батьками теж приходять. Дуже часто батьки обирають книжку для підлітків. Річ в тому, що книжка може бути підставою для батьків почати серйозну розмову на ту тему, на яку не зважуєшся. Спільне читання об’єднує родини. Це вчить нас говорити: батьків говорити зі своїми дітьми, а дітей — не боятися говорити з батьками. Між іншим, ця тема розвинена у багатьох книжках. Тому дуже багато підліткових книжок будуть важливі ще й для батьків.
Прослухати повну версію.
На фото: письменниця та літературознавиця Олена Рижко
