Мобільний додаток

Зарплата молодих науковців є практично такою ж, як у кондукторів у тролейбусі – популяризатор науки Сененко

25.01.2019 р., 14:34

Жити найкраще у Фінляндії, а ось займатися наукою – в Україні. Це якщо вірити рейтингу хороших країн, який склала організація The Good Country Index. Експерти проаналізували життя в 153 країнах світу. Україна у цьому рейтингу опинилася посередині, зайнявши 75-у сходинку, отримавши 1-е місце за рівнем сприяння загальному благу людства у категорії науки. Антон Сененко, популяризатор науки, кандидат фізико-математичних наук з Інституту фізики в ефірі "РанокПРО" розповів, яка реальна ситуація з наукою в Україні та чи варто вірити таким рейтингам.

Ведучі:

Ольга Бабчук, Павло Туптинський

"Це факт – цей рейтинг визнав нас кращими у світі за наукою. Але коли я почав розбиратися, що ж там відбулося, мене одразу зацікавило те, що Сполучені Штати Америки – країна з найкращими умовами для науковців, із шаленим внеском до скарбниці людства, величезною кількістю Нобелівських лауреатів, різноманітних досягнень, патентів, комерційних розробок – вони зайняли лише 50-у позицію. Це дуже дивує. І тут весь секрет криється у тому, як вони рахували", – пояснив експерт.

При формуванні оцінки за внесок країни в науку враховувались кількість іноземних студентів, що навчаються в країні, кількість наукових газет та журналів, які видаються у країні, міжнародні публікації вітчизняних науковців, кількість Нобелівських лауреатів та кількість міжнародних патентів за даними міжнародної організації.

"Дійсно, за кількістю студентів ми молодці. Але насправді треба дивитися на якість цих студентів. І так само кількість наукових журналів… Так, їх може бути багато, але якщо ми будемо їх передивлятися у розрізі якості, боротьби з плагіатом, за економічною доброчесністю, стандартами peer review (рецензування – ред.), то це ні про що не говорить, – зазначив Антон Сененко. – Кількість Нобелівських лауреатів – я досі не розумію, звідки вони взяли дані, що у нас були Нобелівські лауреати? У нас їх не було. Кількість міжнародних патентів – у нас їх мало".

І хоча тут вже можна говорити про "зраду", зауважив експерт, за якістю міжнародних публікацій українські науковці дійсно показують гарні результати.

"При тому, що у нас наднизьке фінансування науки, постійні економічні негаразди, якісь проблеми – українські науковці публікуються у достойних журналах і не пасуть задніх у світі. Вони такі гарні середнячки", – стверджує Антон Сененко.

Втім, на таку високу позицію України в цьому рейтингу вплинула формула, якою користувалися автори рейтингу.

"Головний секрет цього рейтингу полягає у тому, що всі ці показники, про які я щойно сказав, вони нормуються на рівень ВВП. Чим гірша у нас економічна ситуація, тим краще ми будемо виглядати у цьому рейтингу. Виходить, що якщо завтра у нас наступить покращення, виросте ВВП, то ми почнемо провалюватися у рейтингу", – пояснив він.

Читайте також: Про науку в Україні науково-популярною мовою пишуть науковці — автор блогу про науку Сененко 

В той час, як Україна посідає перші місця у світі за вклад в науку, українська наука продовжує поступово провалюватися через недофінансування, стверджує Антон Сененко.

"Кількість молодих науковців в країні лише за ці 5 років просто катастрофічно скоротилася. Якщо тоді в Національній академії наук працювало 3000 молодих науковців, зараз їх залишилося близько 2000, а може, навіть і менше. Це факт. Їх зарплатня – практично така сама, а може і ще нижча, ніж у кондукторів у київських тролейбусах. Немає грошей – немає результату", – наголосив Антон Сененко.

Також експерт додав, що усе ж таки надія на покращення є. В усіх сферах українського життя триває "суміш кризи і реформ", і поки що невідомо, що з цього буде, додав він.

"Зараз відбувається активне реформування української науки, створено нові потужні органи її управління, створено Національний фонд досліджень, на нього виділені кошти. І ми сподіваємося, що вже цього року найкращі, найдостойніші науковці будуть на прозорих конкурсах отримувати достойне фінансування, з урахуванням економічної ситуації в країн", – підсумував Антон Сененко.

Нагадаємо, нещодавно стали відомі переможці відзнаки "Академічна негідність 2018", яку присуджують плагіаторам, псевдонауковцям, токсичним ректорам і чиновникам у сфері науки та освіти.

Антон Сененко. Фото facebook.com

Зарплата молодих науковців є практично такою ж, як у кондукторів у тролейбусі – популяризатор науки Сененко

Новини по темі