Cуддя-викривач Лариса Гольник про догану, через яку вона не змогла взяти участь в конкурсі до Антикорупційного суду, про врученння нагороди від міжнародної організації "Blueprint for Free Speech", про позов до президента України розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень".
Ведучий:
Роман Коляда
За що суддям виносять догани?
─ За дисциплінарні проступки. До того моменту, як мені винесли догану, я виступила викривачем корупційного злочину, мені намагалися запропонувати неправомірну вигоду по справі, яку я слухала, щодо на той час полтавського міського голови Олександра Мамая, а потім за допомогою правоохоронних органів було зафіксовано злочин наприкінці 2014-2015 років. Потім я піддалася тиску з боку голови Октябрського районного суду. Фактично я виступила викривачем корупції, а потім неправомірних дій голови суду... Вища рада правосуддя винесла мені догану за те, що на Фейсбуці я написала пости з обуренням, що судді мого ж суду не захищають мою незалежність, а навпаки потурають голові суду.
Також був момент зі зборами суддів, де повинні були затвердити негативну характеристику на мене, а на той час я була суддя без повноважень і, звичайно, це могло дуже серйозно вплинути на те, щоб я взагалі залишалась суддею.
І Ви тоді не могли взяти участь у конкурсі до Антикорупційного суду через цю саме догану?
─ Так. Дуже швидко це було розглянуто. Я зверталась з скаргою, щоб скасували цю догану, але Вища рада правосуддя не почула на той час мої аргументи, а, перш за все, що я є викривачем, а викривача не можна карати фактично саме за це викриття. Питання ще не в тому, що я викрила корупцію. У свій час на мене було скоєно напад понад рік назад, немає ніяких результатів розслідування, хоча були і докази зібрані.
Ви маєте змогу продовжувати суддівську діяльність, тому що рішення Вищої ради правосуддя скасовані. Ви поновлені на своїй посаді. 16 січня вам вручили нагороду від міжнародної неурядової організації "Blueprint for Free Speech". Ви дізналися про цю організацію раніше, ніж вона Вам вручила премію?
─ Я розуміла, що існують різні міжнародні організації, які захищають викривачів. Але я про них дізналася, коли вони безпосередньо до мене звернулися, і коли повідомили, що вони хочуть, аби я безпосередньо сама приїхала на вручення цієї відзнаки. Це було дивно, оскільки весь час державні органи і суддівські органи самоврядування мене майже не підтримували.
Ви висловлювали побоювання, що раніше ви займалися розглядом кримінальних справ, а існував ризик того, що колеги спробують змінити спеціалізацію і перевести на цивільні справи. Чи існує ця загроза зараз?
─ Цивільні справи ─ це не так страшно, як те, що судді взагалі здатні здійснювати дискримінацію щодо свого колеги. Бо мені ввели особливу спеціалізацію, ніхто в суді такого не має. Тільки мене зробили слідчим суддею і (маю - ред.) розглядати справи про адмінправопорушення.
Для мене важливий один момент: якщо судді здатні дискримінувати свою колегу, чи здатні вони бути незалежними при схваленні судових рішень. Тому я вважаю, що так не може бути, коли судді з-за кордону, західної Європи намагаються підтримати мене. Є організація "Судді для суддів", яка намагається допомагати суддям, які опинилися в складних умовах. Вони мене підтримують і зараз з цією ситуацією. Але чомусь судді всередині країни не здатні на це, на жаль.
Ви позивалися до президента України з вимогою визнати протиправною бездіяльність президента України, яка полягає у неприйнятті указу про призначення на посаду судді і зобов'язати президента видати цей указ. Це прецедент?
─ Я вважаю, що це серйозний прецедент. Я не відмовилась від цього позову. Єдине, я його уточнила, оскільки мене уже призначили, але протягом семи місяців він порушував закон, який він сам ініціював. Він сказав, що він не буде впливати на те, що відбувається в судовій системі, що тепер ніхто не може здійснювати політичний тиск, але фактично таке тривале непризначення судді свідчить про його наявність.
І, я вважаю, це має бути прецедент. Суддя у Вищому Касаційному судді призначив справу до публічного розгляду, якщо не зраджує пам'ять, на 7 лютого.
Оця практика затягування судових розглядів, яка зрештою грає на руку, як правило, корупціонерам і злочинцям, її можна в якийсь спосіб припинити?
─ По-перше, зараз в апеляційних судах недостатньо суддів, повинні бути оголошені конкурси і заміщені всі ці вакантні посади, бо судді, перш за все, є людьми і вони не можуть працювати як роботи, тим більше, в такій аналітичній сфері як суддівська діяльність. Тому я вважаю, що органи суддівського самоврядування в Україні повинні бути ініціаторами змін і вимагати, щоб суди були незалежними.
Нагадаємо, 17 січня Велика палата Верховного Суду скасувала попереднє рішення Вищої ради правосуддя щодо винесення догани судді Ларисі Гольник, а 16 січня судді Гольник вручили нагороду від міжнародної неурядової організації "Blueprint for Free Speech" за "мужність та доброчесність з метою належного розслідування корупції в судовій сфері".
Прослухати повну версію.
