Видавництво "Фонтан казок" і Національний музей літератури України запрошують сьогодні, 10 січня о 17:00 на творчий вечір письменника Івана Андрусяка з нагоди ювілею – 50-річчя. До студії Радіо Культура на програму "Культура.Live" завітав сам письменник і розповів про творчий вечір та дитячу літературу загалом.
Ведучі:
Людмила Ляхевич і Данііл Самсонов
Що зможуть побачити на творчому вечорі люди, яких ви очікуєте на цій події?
— Цей вечір присвячений ювілейній даті, однак я народився 28 грудня, і я вирішив зробити цю зустріч вже після свят. Сьогодні прийдуть люди, які люблять поезію та дитячі книжки. Будуть тексти, як давні, так і нові. Буде гарний привід згадати все, що я писав протягом останніх 30 років.
Ви зараз переважно автор дитячої літератури?
— Я завжди був поетом, від коли себе пам'ятаю. З віком все більше ставав поетом капосним і розбишацьким, але дорослі тексти теж пишуться - всьому свій час. В 90-ті роки мене знали як дорослого поета та учасника "Нової деґенерації". Я розвивався від дорослого до дитячого поета.
Коли з'явилася ваша авторська манера та коли відчули, що у вас є власний стиль, у якому вам комфортно?
— Стиль, це така річ, яка з одного боку напрацьовується, а з іншого ти сам маєш себе вловити. Я кілька разів в поезії змінювався. Перечитуючи старі тексти бачу, що з одного боку зміни є, а з іншого ключові речі залишаються.
У дитинстві вам бракувало книжок, які хотілося б перечитувати? Цю нестачу ви компенсували в дорослому віці, працюючи з літературою?
— Я все життя працюю з книжкою. Те, що мені бракувало книжок - це природна річ, підозрюю, що дітям з таким мисленням, яке було в мене тоді, і зараз бракує цих книжок, хоча зараз можливості набагато більші. Я, мабуть, причетний до створення десь 500 книжок в різних іпостасях: як редактор, перекладач, автор, консультант.
Приємно, коли дорослі люди перечитують дитячі книжки і відчувають ці щирі емоції?
— Насправді, багато дорослих людей читають дитячу літературу. Я теж її читаю, з дорослої літератури здебільшого читаю тільки поезію.
В кожній книжці є своя мораль?
— Я не люблю ці повчання. Є три категорії істот, які роблять світові найбільше шкоди. Це мисливці, бо вони вбивають зайчиків. Це політики, бо вони вбивають надію. І це кандидати педагогічних наук, які своїми тлумачення текстів і повчаннями не роблять користі. Я - не повчаю, я -"балуюся". За цим балуванням намагаюся говорити з дитиною про серйозні речі, але говорити на рівні, який доступний дитині. Треба ненав'язливо подати якісь речі, над якими дитина має задуматися і зробити свої висновки. Також не люблю словосполучення "будь слухняним". Дитина не повинна бути слухняною, дитина має бути чемною. Різниця в тому, що слухняний це той, хто когось слухається, а чемний поводиться таким чином не тому, що йому хтось наказує, а з власного розуміння.
Чи дитяча книжка є не лише текстом, а ще й ілюстрацією?
— Так, звісно. Чим меншою є дитина, то більшу роль в книжці важить ілюстрація. Інколи ідеї книжок народжуються з ілюстрацій.
Чи думали ви над тим, якою буде дитяча книжка за 5 років?
— Як редактор, я мушу про це думати. Намагаюся стежити за трендами, які є в європейській та американській дитячій книжці. Мені вони не подобаються. Ілюстрація стає примітивнішою, тексту що далі, то менше. Мені трохи з цього приводу сумно. Я не знаю, наскільки ця тенденція до всезагального спрощення не приведе до всезагальної примітивізації.
Нагадаємо, що сьогодні в Національному музеї літератури України о 17.00 відбудеться творчий вечір письменника Івана Андрусяка. Вхід вільний.
Прослухати детальніше можете за посиланням
