Про "материкові" і не тільки контури Криму. Якими вони були в 2018, якими можуть стати в 2019 в програмі "Культура.Live" розповів програмний директор "Кримського Дому" Алім Алієв.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Чи є реальні підстави для деокупації Криму?
— Якщо б я не вірив, що вони є, тоді точно не витрачав би свою молодість для того, аби займатися цим. Тому, очевидно вони є. Ми зараз готуємо один величезний проект з Мистецьким арсеналом, де самі черговий раз відкриваємо не через штучні пропагандистські речі, а через абсолютно природні речі, що Крим завжди був абсолютно органічною частиною України.
В "Кримському домі" 27 грудня відбулася підсумкова розмова з лідером кримсько-татарського народу Мустафою Джемілєвим. Про що там йшлося?
— Це було публічне інтерв'ю з ним. Ми говорили про наших військовополонених, моряків та про те, з якими "зарубами" ми заходимо в 2019 рік. Цей рік буде очевидно дуже турбулентним, тому що будуть вибори. Для нас важливим є те, щоб кримська тема звучала в програмах кандидатів і політичних партій. Але разом з тим розуміємо, що нею легко спекулювати. Мир не може настати, поки Крим окуповано, бо вся ця історія почалася з півострова.
Що відбувалося у 2018 році в правовій сфері?
— У мене деколи складається враження, що стосовно Криму на міжнародній арені відбувається більше, ніж в Україні. Якщо подивитись на рік, який минув, то в міжнародному судді розглядається багато справ по Криму. Ми бачимо резолюції ООН та Європарламенту. Також ми бачимо важливий крок у вигляді премії Сахарова для Олега Сенцова.
На скільки комунікація між кримсько-татарськими активістами відбувається на півострові. На скільки вона успішна?
— Два роки тому ми провели дослідження щодо цінностей і потреб кримських татар в Криму і побачили, що довіра фактично залишається до двох інституцій: до родини і близького оточення та тільки частково до національних інституцій. При тому дистанція недовіри збільшується між представниками інших народів в Криму. Це дуже помітно на побутовому рівні.
Питання туризму, прісної води, ведення бізнесу - це все теж побутові речі, які функціонують як політичні. Що було в цих сферах у 2018 році включно з туристичним сезоном? Чого чекають в 2019 році?
— Туристичний сезон, як би не намагалися маніпулювати і в нас, і там, був кращий, ніж за останні 4 роки окупації. Чому він був добрий? Тому що вони відкрили так званий Керченський міст і люди з Росії вирішили проїхатися по ньому, подивитися як це робиться. Люди їхали, вони бачили кримські ціни ті їх лякали. Багато казали, що дешевше з'їздити кудись закордон відпочити. До Криму приїздять ті, які працюють в бюджетних установах по путівках. Це означає те, що хоч люди і приїздять на півострів, але фактично не залишають власні гроші в Криму. Це теж питання якості туризму.
Чи в 2018 році щось змінювалося в освітніх практиках і мовному питанні?
— Якщо говорити про материкову частину України, то я вважаю, що в нас дуже добре говорять про права людини. Але ми маємо розуміти, що вони є верхівкою айсберга. В основі будь-яких політичних, соціальних, культурних змін є зміни в ідентичності, а це мова і культура. Для збереження кримської ідентичності важливі підтримувати мовні проекти. Починаючи від онлайн шкіл та курсів. В Києві є курси мов в "Кримському домі", є кафедра кримсько-татарської філології в університеті Шевченка. Однак, з іншого боку, управління освітою одного з районів Києва не виділяє достатньо годин для вивчення кримсько-татарської мови для вчителів, які тут можуть викладати. Діти не можуть отримувати освіту, бо пішло скорочення цих годин для вчителів. Якщо говорити про школи, то є єдина школа, де вчать кримсько-татарської мови. Вона знаходиться в Херсонській області.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото взяте з ФБ Аліма Алієва
