Музичний видавець Стелла Красовська в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Вдень" розповіла про ринок концертів класичної музики в Україні та те, як він змінюється з часом.
Ведучий: Роман Коляда
Що було найцікавішого у царині класики минулого року?
— Кожен сам для себе вирішує, що йому цікавіше. Я не можу тут домінувати і сказати народу: от ця подія була найцікавіша. Я можу сказати про свій особистий смак. Я вважаю, що найцікавішими подіями в Україні були фестивалі, наприклад, одеський Два дні, дві ночі, або Одеса класік, який очолює Олексій Бетвінов. Чому фестивалі? Тому що там завжди пролунає нова музика, нові імена, будуть гості і це завжди потужний коктейль для слухацького вуха, для людей з високим смаком, які хочуть чогось такого, чого немає кожен день. Я вважаю кожен концерт подією, але саме на фестивалях присутні ось ці моменти.
Але фестивалям властиво грати якраз ту музику, яка вважається складною, а як же концерти типу Девіда Гаретта?
— Я казала про себе. Треба розуміти таку річ: всі ми, хто народжений “в совку”, тобто в минулому столітті до утворення України, є такий момент, що ми будемо озиратися по сторонах. Це притаманно людям: запитати думку спеціаліста. Це корисно, але після цього треба все-таки мати свою думку. Своя думка народжується у вас, коли ви відходите на цілу низку цікавих потужних концертів. Хай їх буде, наприклад, десять. І після цього ви зрозумієте, що а) саксофон вам більше подобається, ніж скрипка, тому що в нього оксамитовий тембр, а скрипка може рвати навпіл. Ви це відчуєте і будете відслідковувати концерти наших гостей номінантів Греммі, які періодично приїжджають в Київ і в різних клубах дають дуже цікаві унікальні концерти. Або ви побували на концерті Девіда Гаретта і розумієте, що тепер ви відкрили для себе скрипку і починаєте ходити на концерти різних скрипалів, які приїздять в Україну, або наших скрипалів, або ви побачили Мирославу Катаровіч і підете на її концерт та зрозумієте, що скрипалі теж дуже різні. Тоді в вас буде власна думка і це прекрасно.
Класична музика в нас завжди вважалася дуже елітарною. Чи вдалося в 2018 році трохи розмити таке уявлення? У мене є відчуття, що щось змінилося, картина світу стала ширшою.
— Моє особисте враження таке саме, тому що розірвався простір. В нас зараз є інтернет на відміну від того часу, коли його не було. У нас зараз відкриті кордони і можна дуже недорого полетіти у будь-яку країну, якщо це заздалегідь продумати і люди це роблять. Вони бувають на концертах, на фестивалях, а ті, хто не буває, читають у тих, хто побував і викладає в фейсбук чудові записи з Іспанії, Італії як на вулицях проходять фести, співають оперні співаки, як це все прекрасно.
Тобто зрозумійте, задумка класичної музики, як суті, коли писали Гайдн, Моцарт або Бетховен, вони б здригнулися і перевернулися в гробах, коли б побачили, що з них зробили таку ось висмоктану з пальця штучну ікону, на яку треба молитися. Вони писали музику, під яку проходили бали, люди танцювали, пили вино, насолоджувалися, вели тонкі розмови і раділи життю. Тобто не було такого, щоб стукнуті мішком і слухали високе мистецтво. Це примара. Мистецтво для того, щоб ним насолоджуватись.
Я хочу зазначити, що буваю і на поганих концертах, бо це частина моєї роботи. Хочу сказати, мені дуже сумно, що з залу виходять люди з виразом обличчя, що вони не розуміють класику, а насправді то був тупо поганий концерт. Не буду показувати пальцем, але це було не яскраво, не харизматично, а люди виходять і думають, що вони не зрозуміли класику.
Слухати повну версію.
