Мобільний додаток

Петренко: перевірки суден, які прямують до Маріуполя, можуть тривати від кількох годин до кількох днів

20.12.2018 р., 20:15

Голова Державної служби морського та річкового транспорту Дмитро Петренко в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" розповів, яка нині ситуація в районі Керченської протоки, а також як на ситуацію в Азовському та Чорному морях вплине ухвалена Генасамблеєю ООН резолюція.

Ведуча:

Світлана Мялик

Що потрібно насамперед зробити, аби зміцнити обороноздатність на морі?Ухвалена Генасамблеєю ООН резолюція щодо мілітаризації Росією Чорного та Азовського морів, як вона вплине на діяльність підконтрольного Вам відомства і що змінить в роботі? Чи це декларативний документ?

— По-перше, ми всі розуміємо, що ситуація, яка зараз склалася у Керченській протоці — це виключно порушення всіх міжнародних договорів. Перешкоджання вільному пересуванню торгівельних суден — це тяжке порушення, яке на даний час, мабуть, у світі стикається тільки у тих країнах, де є реально бойові дії.

Російська Федерація повністю нехтує всіма  правилами, і вкотре 17 грудня Генеральна асамблея ООН висвітлила цю проблему. Це буде заклик, який дасть змогу реагувати як і санкціями, як скликати країни, які забезпечують безпеку у Чорному морі, посилити їх присутність, зокрема військових кораблів, так само надасть змогу фіксувати ці порушення, і ми розуміємо, що відповідальність буде обов’язковою.

Повноваження, які отримала Ваша адміністрація. Передбачають функцію контролю безпеки. Як Ви з цим впораєтесь зараз, зокрема в районі Керченської протоки після посилення агресії РФ? І яка там ситуація з проходженням наших суден?

— Ситуація залишається напруженою. Перевірки суден, які прямують до наших українських портів, зокрема портів Бердянська та Маріуполя, можуть складати від декількох годин до декількох днів. Ми розуміємо, що це економічне навантаження на ці порти, оскільки ставки фрахту, за яке фрахтуються судна, наданий час збільшились вже на великий відсоток. Якщо таке навантаження буде продовжуватись, з економічного боку буде нерентабельно перевезення з цих портів.

Яких вже збитків зазнала Україна?

— На сьогодні дуже важко підрахувати остаточно, оскільки це удар не тільки по інфраструктурі портів, а й по припортовій інфраструктурі. Перевезення залізничним транспортом, від якого ми втрачаємо, так само і робота тих підприємств, які працюють на експорт, вражені. І зараз немає альтернативи експорту з цього регіону, окрім морського. Блокуючи роботу цих портів, Російська Федерація намагається зруйнувати економічний клімат, який є в цьому регіоні.

З інформації, що надходить, можна зрозуміти, що Росія пропускає передусім свої та іноземні судна, так?

— Так.

І блокує саме українські?

— Ні, це виключно не тільки судна, які рухаються під українським прапором, а так само іноземні судна перевіряються. Це так само складає від декількох годин до декількох днів. Зараз всі ці випадки фіксуються. Глибоко переконаний, що відповідальність за ці дії буде неминучою.

Чи може Україна дозволити собі відмовитись від використання Керченської протоки?  

— Географічно це неможливо. Іншого доступу до Азовського моря наразі не існує. Після того, як РФ незаконно збудувала міст, вона ще більше зменшила пропускну здатність цього каналу, зокрема це обмеження габаритів суден, які проходять під цим незаконним мостом. Вони штучно створюють перепони, і зараз можуть в ручному режимі за годину повністю заблокувати рух.

Як з точки зору міжнародного морського права Україна може протидіяти посиленню агресії Росії? Що Ви як голова Державної служби морського та річкового транспорту для цього робите? До цієї ситуації Україна була готова?

— Країна вже декілька років знаходиться, у моєму розумінні, у воєнному стані. Ми розуміємо, що ворог застосовує методи гібридної війни, від якої, на жаль, немає ніяких чітких інструкцій чи дій, які можна застосувати заздалегідь.

Наприклад, з Керченською протокою ми розуміли, що коли розпочалось там будівництво, ми чекали на реакцію наших західних партнерів.  Але ніхто не розглядав міст як можливий інструмент блокади. Зараз ми це вже бачимо і розуміємо, що Росія може вдатись до радикальних дій щодо України.

У світовій практиці такі дії вже були, але у кожної країни вони мають свій відтінок. Але коли ворог озброєний, і це одна з найпотужніших військових країн світу, Україна у першу чергу може використати дипломатичний підхід, наприклад підтримку світової спільноти. Санкції або інструмент тиску з міжнародних майданчиків на країну-агресора дасть найбільший ефект, який не дасть, зокрема військово-морський флот країн НАТО.

Чи посилено зараз заходи безпеки в Одеському порту?

— Згідно вимог міжнародних кодексів, зокрема кодекс щодо безпеки портів та портових засобів, був підвищений рівень безпеки. Це світова практика, яка використовується у всіх портах та суднах країн світу. Він створює умови перевірки всіх, хто відвідує судна або портові засоби. Це більш детальна перевірка транспортних засобів, які в’їжджають на територію критичної інфраструктури і деякі заходи, які є секретними.

Що дозволяє новий закон, ухвалений Верховною Радою? Парламент розширив контроль моря, дозволив вогонь без попередження по нападниках. Що це дає Україні?

— Закон дозволяє оглядати, заарештовувати судна-порушники. Зокрема у цьому законі є технічна норма, яка передбачає відповідальність за те, що судно не користується автоматичною системою ідентифікації.

 

Нагадаємо, днями Генеральна асамблея ООН схвалила ініційовану Україною резолюцію щодо проблеми мілітаризації Криму, а також частин Азовського та Чорного морів. В документі міститься заклик до Росії вивести свої війська з території окупованого півострова та засуджується військова російська присутність у Чорному та Азовському морях. Насамперед, засуджується напад російських силовиків на українські кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада та захоплення у полон 24 українців, які перебували на кораблях.

У резолюції також прописано заклик до країни-агресора  припинити переслідування комерційних суден і обмеження міжнародного судноплавства. Співавторами резолюції погодились стати понад 40 країн світу. Серед них: США, Канада, Німеччина, Литва, Польща і Естонія.

Прослухати повну версію розмови.

На фото: голова Державної служби морського та річкового транспорту Дмитро Петренко

Петренко: перевірки суден, які прямують до Маріуполя, можуть тривати від кількох годин до кількох днів

Новини по темі