Марія Бурмака готує концерт із Симфонічним оркестром Українського радіо

Олег Скрипка: Учасники оркестру НАОНІ – рокери в душі

15.12.2018 р., 13:00

Він організовує новорічний фестиваль "Зимова країна мрій", виробляє вино та готує різдвяну концертну програму з Національним Академічним Оркестром Народних Інструментів. Олег Скрипка, музикант, композитор та лідер гурту ВВ розповів в ефірі "ДеньПРО", як європеїзується Україна напередодні новорічних свят та чи варто очікувати на нові альбоми від ВВ та Олега Скрипки спільно з НАОНІ.

Ведучі:

В’ячеслав Ільїн, Ганна Матвійчук

Ганна Матвійчук: – Знаємо, що ви просто з дороги, просто з потяга, і ще вчора ви виступали у Львові. Як пройшов концерт?

– Вчора святкували Андрія і свято калити. Виявляється, Андрія святкують в західній Україні, але що таке калита, вони не знають. Тож я займався просвітою вчора. Ми купили такого здоровезного бублика, і люди намагалися вкусити цю калиту. Я був Пан Калитинський, в мене був асистент Пан Коцюбинський.

Вячеслав Ільїн: – А як люди взагалі реагують на те, що в Андрія є своє свято?

– Люди реагують стандартно: вони хочуть "Весну" і зі мною сфотографуватися. А уже моя справа – дати більше інформації, аніж люди хочуть на старті. Потім вони дуже задоволені.

ВІ: – Вже 19 грудня має стартувати і триватиме аж до 7 січня "Зимова країна мрій" – грандіозний проект на території Міжнародного Виставкового центру. Весь лівий берег Києва у захваті, адже тепер не доведеться їхати на правий, щоб побачити розкішне новорічне дійство. Чому ж обрали усе-таки саме лівий берег?

– Мабуть, щоби не розвинувся якийсь сепаратизм лівого берега від правого. Раніше вони їздили на Софіївську площу, а тепер у них своє свято є. Це була ініціатива мерії. Ми робимо це свято у співпраці з міською адімністрацією, і певною мірою це експеримент. Ми побачимо, як воно працює.

Нещодавно ми грали концерт у Відні, і якраз з 1 грудня у них стартують різдвяні ярмарки. Там безліч ярмарків, а в Києві у нас ярмарок основний – у центрі. А тепер ми європеїзуємося, і в нас, як у великих європейських містах, буде багато ярмарків і багато свят.

ГМ: – Що спонукало започаткувати "Зимову країну мрій"?

– Колись, років 10 тому виникла мрія зробити крім літньої, ще й зимову "Країну мрій" і присвятити її всім святам, які у нас є: Миколая, католицьке Різдво, Новий Рік, православне Різдво… Я називаю їх "антидепресивні" свята. Тому що уявляєте, якби була отака наша зима, з нулем за Цельсієм, сірістю за вікном і без жодних свят. І якась геніальна людина в давнину придумала усі ці зимові свята, перенесла Новий рік з весни на зиму і правильно зробила. І тепер ми маємо співати про Щедрика, який прилітає взимку (Олег Скрипка має на увазі текст відомої щедрівки: "Щедрик-щедрик, щедрівочка, / Прилетіла ластівочка…" – ред.). Я вважаю, що в нас найкраще з усіх народів Європи збереглися ці свята. І сам бог велів їх перетворити в зимові народні гуляння.

Буде багато артистів, є багато чого заспівати, багато чого показати. Будуть виступати дитячі колективи, і дорослі колективи також не пастимуть задніх.

ВІ: – Але ж "Країна мрій" – це не тільки фестиваль, це ще й вино від винороба Олега Скрипки. Як ви перейшли до такого амплуа?

– Є дві людини, яких я люблю і дуже поважаю, і вони теж виробляють вино. Це Стінг і П’єр Рішар. Я куштував їхні вина, і вони перфектні. Вони дуже сильні, серйозні винороби. У П’єра Рішара я взагалі в шато (заміський маєток – ред.) був, куштував з ним вино з видом на Середземне море. В той момент я не думав, що сам займуся цим.

Сталося так, що я полюбив закарпатські вина, дуже близько зійшовся з Шато Чізай, це в 5 км від кордону з Угорщиною.  Вони роблять серйозні, амбітні вина. І ми замислили зробити авторське вино, вони виділили мені в оренду виноградники, якими я опікувався. Ми запровадили нові технології, які ще не використовувалися в Україні. І маю сказати, що дріжджі, які ми застосовували, були якраз від П’єра Рішара.

ВІ: – Вже десять років поспіль на новорічні свята ви звертаєтеся до пісні "Щедрик", і щороку виходить її нова версія. Звідки така активність?

– "Щедрик" був записаний десять років тому. Тоді я надихнувся цією темою, вирішив, що треба зробити ще одну обробку "Щедрика", хоча цих обробок вже дуже-дуже багато. Але якось тоді мені здалося, що українці все ж таки не усвідомлюють, наскільки це важлива пісня. І от минуло десять років. Я бачив тоді ставлення до "Щедрика", і бачу його зараз: воно серйозно змінилося.

ВІ: – 7 січня разом з Національним Академічним Оркестром Народних Інструментів України (НАОНІ) ви виступаєте у Палаці "Україна" з великою різдвяною програмою. Що саме ви готуєте?

– Це буде великою-великою родиною, по-домашньому, але у великих масштабах. Зараз проходять репетиції, вивчаємо колядки. Крім "Щедрика", буде звучати ще з п’ять колядок. Слава богу, в мене багато знайомих фольклористів, які мені дали серйозний банк старовинних колядок.

Сам я колядок не збираю, доводиться звертатися до спеціалістів. Є дуже красиві архаїчні колядки. Я відбираю ті, які на мій погляд і смак будуть пасувати до цього вечора. Зараз ми робимо аранжування, НАОНІ майже закінчили роботу з цим і репетирують.

ВІ: – Ви з цим оркестром концертуєте вже упродовж двох років, вони аранжували також і ваші пісні. Як проходить співпраця?

– Це проходить під моїм керівництвом, я контролював процес. Але там є прекрасні, фахові аранжувальники. І я маю сказати, що я вперше так тісно співпрацюю з державним оркестром, з професіоналами. І так само, як і ваше Радіо Промінь, це прекрасний мікс. Тобто є традиції, є структура державна, і є сучасність, є бажання вдихнути нове.

Це дуже натхненний оркестр. Вони, я так зрозумів, в душі всі рокери.

ВІ: – Віктор Гуцал теж?(Віктор Гуцал – художній керівник і головний диригент НАОНІ – ред.)

– Абсолютно вірно. Людина і цікава, і творча, і талановита. І в його віці (Віктору Гуцалу 74 роки – ред.) мати стільки енергії і сучасного смаку… Я б сказав, що він відчуває сучасний грув.

ВІ: – Чи планується вихід спільного альбому колядок з НАОНІ?

– Я хочу це зробити, в мене була така ідея. Є навіть деякі треки записані. Але так сталося, вони були записані перед самою війною і з початком війни я загальмував усі творчі процеси. Зараз нібито відбувається Ренесанс. Війна не закінчена, але в суспільстві відбувається певний рух. І ми з ВВ уже починаємо записувати і випускати пісні, і я думаю, що з НАОНІ ми теж невдовзі видамо щось таке запальне.

ВІ: – 23 грудня ви у супроводі Le Grand Orchestra виступаєте в аеропорту "Бориспіль" в рамках акції "Авіасвято на валізах". Чому присвячена акція?

– Люди їдуть з України, хтось вертається… Хочеться, щоб вони відчули, що таке дім. Різдво – це домашнє свято, родинне. Щоб вони відчули, що Україна – це наш дім.

Також ми маємо багато гостей, які приїжджають, маючи негативну інформацію про Україну, чи взагалі не знаючи нічого про Україну. Вони відразу відчують, що Україна ­– це країна, де співаються гарні пісні, де гарно зустрічають. Хочеться, щоб вони відчули дух свята.

23 грудня – це переддень нового для нас свята, католицького Різдва. Воно завжди святкувалося у світі, і ось воно прийшло в Україну. Ми стаємо ближчими до всього світу.

ВІ: – Чи варто фанатам очікувати на новий альбом ВВ?

– Ми його пишемо. Зараз Будь-який артист мислить синглами. Пісня "Кобіта" – це був сингл, пісня, яка увійде в наш майбутній альбом. Коли він вийде, поки неясно. Ми колектив з досвідом, з віком, ми повільно розганяємося, але коли вже розігналися – нас не зупинити. Ми випустили тільки дві пісні до нового альбому, зараз взимку випустимо третю. А їх треба десять-п'ятнадцять.

Пісень написано багато, але вся процедура зведення їх докупи займає час. До того ж зараз активний гастрольний графік, дуже багато концертів. В січні буде трішечки спокійніше, і ми засядемо в студії.

Матеріал підготувала Анастасія Руссу

Олег Скрипка: Учасники оркестру НАОНІ – рокери в душі

Новини по темі