Фагот: "ТНМК залишається альтернативним проектом, тому що ми не вписуємося в жодні формати"

Гурт ТНМК цього року святкує 20 років своєї кар’єри. Сьома платівка гурту отримала логічну назву "7" і презентувала рівно 7 нових треків. З ким співпрацювали хлопці цього разу і чи задоволені підсумком роботи – про це в ефірі "РанокПРО" розповів вокаліст гурту Фагот (Олег Михайлюта).

Ведучі:

Ярина Скуратівська, Павло Туптинський

Ярина Скуратівська: – Минулого року ваш гурт отримав премію YUNA за особливі досягнення в музиці. Чи тішать такі нагороди на 20-ому році існування колективу?

– Можна сказати, що ця "статуйовіна" – це медаль за внесок у розвиток української культури. Це завжди тішить. Нібито для будь-якого митця існує тільки він сам і Всесвіт, але ж ти не можеш творити тільки для себе і складати все у стіл.

ЯС: – А коли заслужених артистів дадуть, погодитеся на звання?

– Це інше. Це ж вже з державою стосунки, а не з людьми. А держава і люди – це трошки різні речі. Будь-яка нагорода від держави – це усе-таки нагорода від держави. Це так чи інакше нагорода від людей, які мають монополію на насильство.

ЯС: – Останні 4 роки у ТНМК певною мірою була якась "творча пауза". У вас були цікаві концертні програми, тури з народними оркестрами, але ви не випускали нових альбомів, нових пісень. Виникло відчуття, що ви розбіглись по якихось сторонніх проектах, а ТНМК опинився не в пріоритеті.

– Пріоритет для ТНМК все одно залишається. Але так чи інакше з часом у твоїй голові вимальовується купа інших ідей, і купа якихось інших проектів, які хочеш так чи інакше реалізувати. І ці проекти втілити в ТНМК неможливо. У Фоззі (Фоззі, або Олександр Сидоренко – також вокаліст гурту ТНМК – ред.) колись були треки, які не вписувалися в формат ТНМК, і я його підштовхнув зробити сольник. Потім у мене з’являлися якісь ідеї, я теж розумів, що це – не "Танок…". Потім у мене почали англомовні пісні писатися, і вони були в іншому звучанні, тому я теж почав робити окремий сольний проект. Краще зробити, аніж жалкувати, що не зробив.

Час іде, ТНМК – вже сформована формація, вибачте за тавтологію.

ЯС: – Мало того що сформована, ви ще й постійно в ротації, вас усюди крутять…

– Хіба? UA:Радіо Промінь і, може, ще одна київська радіостанція є, які постійно ставлять в ефірі наші пісні, а не тільки тоді, коли ми до них приходимо в гості. Я знаю тільки дві радіостанції в Києві, які нас крутять. Хіба це ротація? Хіба це ефіри? У нас, звісно, були якісь поп-треки, які більш-менш покривали усю мережу радіостанцій, але я вважаю, що до цього часу ТНМК залишається альтернативним проектом, тому що ми не вписуємося в жодні формати.

Ми зараз випустили кліп "Янголи", що, думаєте, хоч якийсь канал взяв його в ротацію?

Інтернет весь в плюсах, всі говорять: "Вау, як ви це зробили?" Ми з цим відео в Каліфорнії на La Jolla International Fashion Film Festival взяли 7 номінацій: за найкращу режисуру, найкращу картинку – купа всього. В Лондоні – 2 номінації, одна з них – за найкращу музику. В Каліфорнії взяли статуетку за найкращий дизайн костюмів, її отримала Оля Навроцька, режисер. Але в Україні жоден канал це в ефір не поставив, тому що сказали: "Занадто мрачно. Нам треба простіше, світліше, примітивніше, щоб сексу було побільше". Тобто весь світ говорить "вау", а наші "тєліки" не хочуть показати щось інше, красиве. Вони підлаштовуються під смаки загалу.

Павло Туптинський: – Стосовно нового альбому, чи можна десь у ньому почути старих ТНМК? Чи він цілком складається з нових звучань?

– Мені здається, що навіть дует з "Братами Гадюкіними", пісня "Гострі ножі" – це теж нове звучання. Тому що в нас ніколи не було такого українського "госпелу". Оцей от потужний гадюкінський жіночий вокал на приспівах, навіть можна сказати "френкозаппівський"(Френк Заппа – американський музикант другої половини ХХ ст. – ред.) – це один приклад. А зовсім інший приклад – це, наприклад, пісня "Робот" в дуеті з Аліною Паш. Мені здається, цей трек совсім не схожий на той ТНМК, що був колись. І люди це відслідковують, і питають, чи це вплив Аліни. Ні. Пісня була зроблена, і я зрозумів, що не вистачає з точки драматургії якогось жіночого вокалу.

ЯС: – А з назвою альбому ви особливо й не парилися. Сьомий альбом, сім треків, альбом "7"…

– Було декілька пропозицій, і Фозз щось пропонував. Але вирішили назвати "7". Нас сім людей в гурті було практично завжди, з 1998 року. Хтось ішов, хтось приходив, але нас було так чи інакше сім. Це сьомий альбом. З усього, що ми накопичили, ми зрештою відібрали тільки сім треків. Це все якось докупи складалося.

Фозз навіть запропонував назвати альбом "777", тому що ми з ним колись познайомилися в казино "777" у Харкові.

ПТ: – Нещодавно ти взяв участь у фільмі про будинок "Слово" – документальному фільмі про харківський будинок, у якому жили українські письменники і який був напівспустошений під час сталінських репресій. Що для тебе участь у цьому проекті?

– Мені подзвонили, запропонували і я погодився. Тому що це Харків, це моє рідне місто, і це дуже глибинна тема для мене. Про такі речі треба постійно розказувати і нагадувати людям, щоби ще раз такого не допустити. Тому що люди зараз часто відхрещуються від Голодомору, від вбивств інтелігенції… Ми не маємо допустити повторення того, що було. А щоб не допустити повторення, ми маємо про це говорити. Інформація – це зброя. Її треба розповсюджувати.

ЯС: – Дуже давно чи ти, чи Фоззі сказав: "Хіп-хоп – це література". А чим для вас є хіп-хоп зараз?

– Я б навіть сказав, що це поезія. Олдскульний хіп-хоп, в принципі, розпочинався саме з поезії. Але знаєш, як кожен жанр музичний – він розпочинається як глибинний, а потім продюсери перетворюють його на лайно.

З хіп-хопом зараз відбувається те саме. Він розпочинався як поезія, а зараз вже перетворився у маркетингову тему.

ЯС: – Я несподівано для себе відкрила, що пісня "Гранули", виявляється, зовсім не про те, про що відео…

– Коли ти придумуєш поетичний текст, ти розумієш, що якщо ти знімеш відповідний кліп, він нікуди не зайде. Як приклад – "Янголи", останній кліп. Ми зробили глибинний містичний трек, зняли приблизно такий же кліп, з наповненням, з образами. В "тєлік" це ніхто не взяв. "Гранули" тоді всі взяли в тєлік, бо воно форматно вийшло для тєліка.

Телебачення для нас теж важливе, але ми не хочемо на сто відсотків підлаштовуватися під формат. Ми хочемо нести ті сенси, які ми хочемо нести.

Слухай більше в ефірі UA:Радіо Промінь!

Матеріал підготувала Анастасія Руссу