Виконавчий продюсер 2 каналу Українського радіо — радіо Промінь Максим Яковенко та креативна продюсерка радіо Промінь Вікторія Польченко в ефірі програми Сьогодні.Зранку розповіли про внутрішню кухню другого каналу Українського радіо — Радіо Промінь.
Останнім часом в гості до Радіо Промінь приходить багато топових українських виконавців. Це так завжди було чи цей бум відбувся після якогось переформатування?
Максим Яковенко: так, ми дійсно круті, я перепрошую.
Вікторія Польченко: Це сто відсотків. Кажуть, сьогодні День радіо, але я відчуваю день радіо щодня, тому що у нас магія відбувається практично кожного ранку, кожного дня і якщо ти йдеш по коридору і чуєш, що хтось щось наспівує, а потім бачиш, що це один з топових українських виконавців, то знайте, що ви — на Радіо Промінь. Ми поставили собі таку планку, що, оскільки ми музикантів знаємо ще малесенькими-малесенькими, ми почали крутити українську музику ще до того, як це стало модним, до того, як були введені квоти. Тобто ми маємо довгу добру дружбу з українськими музикантами. Чого б вони не прийшли до нас на ефір?
Ви створили чудові Джингли для Радіо Промінь. Хто до вас приходив їх записувати?
Максим Яковенко: Ідея не нова. Різні радіостанції у світі, в Україні, робили це. Ми теж вирішили, а чому б ні?
Вікторія Польченко: Ми настільки зберігаємо традиції Радіо Промінь, що взяли за основу старий джингл 1991-1992 років, загнали у студію 10 музикантів: Vivienne Mort, Без Обмежень, СКАЙ. Олег Собчук, Leo Mantis, Саша Кольцова, MamaRika, Lama, Letay і Kozak System. Це був справді дуже вдалий експеримент. Найцікавіше, що коли музикант заходив у студію, ми казали: слухай, зараз треба записати твій найкращий в житті трек. І це було просто неперевершено. Коли ми зводили той десяток джинглів, ми зрозуміли: можна зробити ще їх багато-багато. Тому ми ще маємо вас чим здивувати, напевно, на початку наступного сезону.
Коли ви телефонуєте до музикантів і говорите чарівні слова “Радіо Промінь”, то вам не відмовляють, а чи було таке, щоб ви самі відмовляли музикантам?
Максим Яковенко: Є така історія, ми не можемо всі пісні втиснути в ефір. В нас є така, умовно кажучи, худрада, яка складається з мене, з Вікторії, нашого музичного редактора Лариси Клієвської, яка має консерваторську освіту, нашого саунд-продюсера Романа Клівіцького і ми слухаємо ці пісні, а далі чи в письмовій формі, чи телефоном кажемо: або не дуже форматна, погано зведена, або це не хіт або... Є такі історії. Я розумію, що всі хочуть співати, бути популярними, але є виконавці, які присилають альбоми і кажуть: ну виберіть собі якийсь трек, він одразу йде геть.
Слухати повну версію.
