В Офісі підтримки реформ адміністративних послуг розробили законопроект "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання". В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" керівник сектору політики Офісу реформ адміністративних послуг Людмила Рабчинська розповіла, як можуть змінитися правила прописки.
Що робити, якщо людина зареєстрована в одному місці, а проживає в іншому, а їй треба скористатися певним видом послуг, для яких потрібна реєстрація безпосередньо в тому місці, де вона проживає? Наскільки новий законопроект спростить цю процедуру?
─ Я б хотіла акцентувати увагу на тому, для чого існує Інститут реєстрації місця проживання. Таким чи іншим чином в країнах обліковується міграція населення, для того, щоб держава могла швидко та ефективно відгукуватися на потреби свої громадян: це планування інфраструктури, це можливість дозволити їм ефективно голосувати на місцевих та загальнонаціональних виборах, реагувати на надзвичайні лиха та стихійні лиха, які можуть відбутися з кожним. Тому держава має планувати, що в цьому населеному пункті проживає така кількість населення, а в іншому така кількість.
На жаль, у нас прописка передбачала іншу мету, ніж у країн розвинутого світу. Прописка нам надавала дозвіл на проживання на тій чи іншій території. Все почалося 100 років тому, коли прописка вперше була введена в містах.
Як бути тепер з субсидіями?
─ Питання це дуже поширене. Говорять, що тепер може збільшитись розмір комунальної плати. Все це острахи, які не мають жодного підґрунтя під собою. Навіть зараз в Україні нарахування субсидій відбувається залежно від ситуації, які заявляють, тобто від кількості зареєстрованих або від кількості проживаючих. Якщо кількість зареєстрованих перевищує кількість проживаючих, всі розуміють цю ситуацію, в тому числі й державні органи. Заявник може попросити розраховувати субсидію за кількістю проживаючих, тоді керівний орган соціального захисту має право вийти на місце квартири, на яку керівник просить видати субсидію, і перевіряє, чи дійсно кількість проживаючих така сама, яку вказав заявник.
Чи може хтось з родичів може зареєструватися без відома власника?
─ Ні. Зараз передбачено, що власник має надати свою згоду або в особи має бути відповідний договір найму, оренди житла, на підставі якого вона проживає в цьому приміщенні. Якщо в цьому приміщенні зареєстровані інші наймачі, вони також мають дати на це згоду. Тобто це виключно дозвільний характер реєстрації.
Чи розділено в новому законопроекті право власності, право користування і сам факт реєстрації?
─ Так. Цей законопроект якраз і спрямований на те, щоб це все розділити. Якщо люди не проживають у вашому житлі, ви їх знімаєте з реєстрації дуже просто, подавши одну заяву, зазначивши, що ці люди не проживають. Протягом місяця вони будуть зняті з реєстрації. Наразі за сучасним законодавством людина може мати декілька місць проживання, а бути зареєстрована в одному.
В одній квартирі не може бути зареєстровано більше ніж 3 людей з різними прізвищами. Якщо це одна сім'я, то в цьому випадку декларативний принцип працює. Як тільки кількість прізвищ збільшується, декларативний принцип припиняє своє функціювання, і потрібно буде реєструватися за діючою системою. Спершу довести, що ти тут дійсно проживаєш і маєш право.
В Україні можуть змінитися правила реєстрації громадян. У Верховній Раді цими днями зареєстрували законопроект, над яким працював Офіс підтримки адміністративних реформ. Нові правила реєстрації та місця проживання ґрунтуються на довірі і не будуть прив'язані до права власності. Подібна система реєстрації працює в Німеччині, Естонії, Латвії, Литві, Фінляндії, деяких штатах Сполучених Штатів і в низці інших держав. Уряд хоче зробити ресторацію довірчим сервісом ─ людина просто приносить заяву, що живе за певною адресою і доводити їй нічого не потрібно. Заяву можна буде подати у будь-якому центрі надання адміністративних послуг, а робити якісь позначки у паспорт зовсім необов'язково.
Автори обіцяють скоротити процедуру до однієї дії. Все, що потрібно, надіслати електронною поштою або просто принести заяву, в якій мають бути вказані паспортні дані та адреса, за якою людина хоче зареєструватися. Після короткої перевірки до спеціального реєстру вносяться дані про реєстрацію, власнику житла надходить лист з проханням підтвердити, що, той, хто звернувся за реєстрацією, проживає саме там. Якщо це виявиться неправдою, то останньому загрожує штраф до 2505 гривень. Якщо проект приймуть, то в повну силу він запрацює лише з 2021 року.
Прослухати повну версію розмови.
