Дмитро Микитенко: Репродуктивні технології, які ми впровадили, ще не використовувалися в історії людства

Дмитро Микитенко: Репродуктивні технології, які ми впровадили, ще не використовувалися в історії людства

Репродуктивна медицина в Україні. Що треба знати про штучне запліднення? Про особливості штучного запліднення розповіли в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" генетик, завідувач генетичною лабораторією клініки "Надія" Дмитро Микитенко та ембріолог Павло Мазур.

Наскільки проблема безпліддя актуальна для України?

на фото: Дмитро Микитенко

Дмитро Микитенко: Україна у цьому питанні знаходиться в тренді світових тенденцій, у нас спостерігається поступовий приріст безпліддя, нажаль. Головною проблемою України у цьому питанні залишається відстутність офіційної і об'єктивної статистики. Не всі звертаються за медичною допомогою з тих подружніх пар, які мають цю проблему. Також не всі заклади охорони здоров'я звітують про цю статистику. Якщо взяти останні офіційні дані стосовно поширеності безпліддя, за 2016 рік було зафіксовано близько 50 тисяч випадків, якщо перерахувати ці дані на чисельність населення - то цифра становить 0,12 - 0,15 %. Хоча фахівці з репродуктивної медицини стверджують, що реальна питома вага безплідності - 15-20 %, тобто кожна 5-6 подружня пара.

Чому поширюється безпліддя?

Дмитро Микитенко: якщо взяти всі чинники, які впливають на формування здоров'я людини, то саме медичний чинник - це виключно 10 %.

Ще 20 % - це біологічні фактори - спадковість. Якість медичної допомоги зростає, зростають можливості збереження життя новонародженим дітям, можливості збереження неперспективних вагітностей, зберігаючи життя таким дітям, ми розуміємо, що життя таких дітей вже чимось спровоковане, через якийсь час ці діти прийдуть до нас з іншими проблемами. Зберігаючи життя, ми повинні розуміти, в чомусь ми йдемо проти природи.

Інші 20 % - стан довкілля - це забрудення води, повітря. Багато чинників довкілля ми змінити не можемо, нажаль, погіршення екологічної ситуації характерне для всього світу.

Ще 50 % - основне, від чого залежить здоров'я любини - це стиль її життя. Це особливості харчування, малорухливий спосіб життя, запущені хронічні захворювання, самолікування...у сукупності ці фактори дають ті тенденції, які ми бачимо - це не тільки погіршення репродуктивного здоров'я, а й погіршення громадського здоров'я.

У 2017 році на світ з'явилася дівчинка після пронуклеарного переносу, поясніть, що це за метод?

на фото: Павло Мазур

Павло Мазур: суть методу полягає в тому, що пацієнтці було проведено перенесення ії та чоловіка ядер в донорську яйцеклітину, що в свою чергу була позбавлена ядра. В результаті була отримана яйцеклітина, що мала генетичний набір ядерної ДНК від матері, батька а також від донора. Йдеться про білкові гени людини, яких в організмі людини близько 20 тисяч. Всі гени, які визначають спадковість - гени ядра - від батька і матері. Гени мітохондрії взяті з цитоплазми донора, вони відповідають за енергозабезпечення клітини.

Чому такий спосіб вийшов саме в Україні?

Дмитро Микитенко: це наявність амбітної команди, лояльність керівництва, фінансування і, найважливіше, законодавство, яке дозволяє це зробити. У нас ця сфера незарегульована, як в інших країнах, тому це забезпечує нам можливість розвитку, це дозволяє Україні знаходитися в тренді світових тенденцій стосовно генетики и репродуктивної медицини. Репродуктивні технології, які ми впровадили, ще не використовувалися в історії людства.

Прослухати повну версію розмови.

 

Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!