В слідчих ізоляторах умови утримання людей набагато гірші, ніж для засуджених. Фактично всі СІЗО в Україні побудовані ще до радянських часів, тобто мають столітню історію, і їх фактично відремонтувати або неможливо взагалі, або ж для цього потрібні колосальні державні кошти.
Що відбувається в українських СІЗО? Відлуння заворушень, організованих колишніми бійцями "Торнадо". У Лук’янівському СІЗО призначили нового начальника і одразу було вбито в’язня. На цю тему говорив в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Що таке СІЗО і чому в Україні там так страшно і небезпечно?
Андрій Діденко: СІЗО — це слідчий ізолятор і людина перебуває там, якщо вона є звинуваченою і знаходиться на стадії досудового слідства, або судового розгляду по суті справи. Людина перебуває там, допоки судовий вирок не набере законної сили. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, до того часу, поки не набуде законної сили рішення суду. Рішення набирає законної сили, після того, як ця справа потрапляє до Апеляційного суду. Або якщо термін на подання апеляції сплив, і особа не встигла подати заяву. З цього моменту людина вважається засудженою, до того моменту — людина вважається невинуватою за презумпцією невинуватості. Але в слідчих ізоляторах умови утримання людей набагато, в декілька разів гірші, ніж для засуджених. В цьому і полягає проблема. Ми багато років на цьому наголошуємо, що це є ненормально. З цього приводу вже є низка рішень Європейського суду, які фіксували порушення умов утримання, це не катування, не знущання фізичні, а катування умовами утримання. Слідчі ізолятори фактично всі в Україні побудовані ще до радянських часів, тобто мають столітню історію, і їх фактично відремонтувати або неможливо взагалі, або для цього потрібні колосальні державні кошти. І зараз від керівництва пенітенціарної системи ми чуємо гучні заяви, що буде залучений бізнес до цього процесу. Хоча не було ще жодного позитивного прикладу як це відбувається. Тому що бізнес взагалі має на меті отримання прибутку. А який тут може бути прибуток, якщо фактично мова йде про дотримання прав людини і стандартів дотримання прав людини. Тому що не можуть люди утримуватися в таких умовах на стадії слідства. Це, по-перше, впливає на якість підготовки до суду, і на емоційний стан людини. Коли людина відчуває таку державну несправедливість у відношенні до себе та інших людей, це відчувають родичі осіб, які перебувають під вартою. Це дійсно ненормально. На практиці ми бачимо збільшення кількості скарг від осіб, які перебувають під вартою, то виникають питання стосовно якості цієї реформи.
Реформа поки що йде як іде і ті результати, які ми бачимо у вигляді бунтів, а також вбивства в'язня у лук'янівському СІЗО одразу після призначення керівника. Це пов'язані між собою проблеми?
Андрій Діденко: Якщо говорити про інформаційні приводи, то сам факт цього бунту викликає цілу низку запитань. Є така думка, що ця подія була навмисно створена, підбурено спеціально цих людей. Була створена конфліктна ситуація, щоб потім запровадити в законопроекті, який зараз перебуває в парламенті, підсилення ваги пенітенціарної системи. Нагадаю, що є законопроекті 73-37 "Про пенітенціарну систему". Це величезний законопроект, який напрацьовували в експертному середовищі протягом двох років. В ньому безумовно є позитивна тенденція. Серед позитивних кроків треба згадати зміни до кримінально-виконавчого кодексу, які в 2014 році внесли в статтю 24. Мова йде про візити без попередження у місця позбавлення волі представників громадськості, помічників народних депутатів із залученням представників преси. Це сталося таким превентивним кроком до того, щоб суспільство дізналося про проблеми. Адже до того часу, ніхто не знав про проблеми. Цей інструмент підсилив громадський механізм контролю. Пенітенціарна система має бути з людським обличчям.
Прослухати повну версію розмови.
