Вже понад 80 випадків захворювання на гостру кишкову інфекцію через вживання вуличної їжі зареєстровано в Києві. Чому, попри факти отруєнь, ми продовжуємо у спеку купувати фаст-фуд у непристосованих для цього місцях?
Член правління Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс" Андрій Лига провів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" своєрідний урок грамотності для покупців.
Причина, звісно, в сезонному факторі насамперед. Влітку бактерії розмножуються набагато швидше, ніж в інші пори року. Не переший день спека, але, мабуть створилися певні умови. Але тут найголовніша проблема, на мою думку, в поганому державному контролі за цією сферою.
Поганий означає, що він є. А як контролює держава чи якісь місцеві служби діяльність таких точок продажу вуличної їжі?
Насправді велика проблема в тому, що ми маємо справу із незаконно встановленими МАФами, спорудами або пересувними точками для харчування, які фактично ніде не зареєстровані. Законодавство передбачає певні процедури, за якими можуть бути такі споруди узаконені. І ці споруди мають перевірятися, але здебільшого ніхто цього не робить. Саме тому фактично не можна ці споруди контролювати.
Тут виходить два напрямки цієї проблеми. Одна - це контроль таких точок, а друга - це контроль за тим, що вони виготовляють. Можливо, перевіряють ці пересувні кіоски, а там усе гаразд і все відповідає нормам?
Я думаю, що здебільшого не перевіряють. І в цьому головна проблема. Основна проблема для споживача є саме в тому, ми не знаємо, що купуємо, ми не знаємо, куди скаржитися. Тобто особа, яка торгує цією продукцією, вона не має адреси. Ви не отримаєте жодного чеку. Це питання давно піднімають, що мають бути фіскальні чеки. Ви не можете скаржитися, бо у вас немає жодних доказів, що ви щось купили.
Які вимоги мають бути і чи прописані вони десь для таких точок?
Звичайно, санітарні норми ніхто не відміняв. Звісно, вони прописані. І є правила торгівлі, певні вимоги саме для пересувних точок. Але як я казав, цього не відбувається. Хочу звернути увагу, що, на жаль, наша держава й наявне законодавство взагалі не захищає споживачів харчових продуктів. Так сталося, що деякі депутати, деякі лобі протягнули поправку до закону про захист прав споживачів, відповідно до якої захист прав споживачів не розповсюджується на харчові продукти. І зараз український споживач не має можливості звернутися за захистом своїх прав. Робилося це ніби з такою благою нормою, щоб наш бізнес позбавити зайвого тиску, зайвого контролю тощо. Але сталося трішки інакше.
Який вихід з цієї ситуації?
Ми зараз маємо побудувати нову систему захисту прав споживачів. Зараз створена при Міністерстві економічного розвитку робоча група з написання нового закону про захист прав споживачів. Треба максимально наблизити українську систему до європейської. А саме, щоб на ринку підвищувалася роль споживача. Будь-який державний контроль має корупційні ризики, корупційну складову. І ми не можемо гарантувати, навіть якщо ми посилимо контроль, посилимо санкції, посилимо відповідальність, ми все одно не зможемо гарантувати, що споживач буде захищений. Що треба робити? Лише підвищувати роль споживача на ринку.
Прослухати повну версію розмови
