Максим Паращевін: "Церкві довіряють, коли вона поза політикою"

Максим Паращевін: "Церкві довіряють, коли вона поза політикою"

Довіра до церкви — це як довіра до того, хто виконує свою безпосередню справу і не втручається у повсякденне суспільно-політичне життя. Коли церква забезпечує зв'язок із вищими силами, то їй хочеться довіряти.

Про роль церкви в українському суспільстві розмірковував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" співробітник Інституту соціології НАН України  Максим Паращевін.

Чому десятиліттями у світській державі Україна церква, незалежно від конфесії, мала довіру і якою ситуація з довірою є зараз. Прослідковується тенденція до збільшення або зменшення довіри до церкви в останні роки?

Максим Паращевін: Такої чіткої тенденції  немає, були інколи такі коливання. Це пов'язано із залученням церкви до суспільно-політичного життя. Адже довіра формується за рахунок того, що церква мало стосується до суспільно-політичного життя. В попередні роки ця довіра була досить високою і зараз зберігається. Довіра до церкви — це як довіра до того, хто виконує свою безпосередню справу, тобто виконання служб, зв'язок із вищими силами, і цьому хочеться довіряти. Чому така недовіра до органів влади, бо їхня діяльність позначається на житті, його погіршенні. Це пов'язано із мірою втручання у повсякденне життя. Церква добре виконує свою справу, організація свят, проведення сповідань, тому їй довіряють.

67% людей в Україні вважають себе православними. Вони дуже дослухаються до того, що говорить святий отець. Агресія вірян один до одного, за Вашими спостереження як соціолога, зараз має прояви в суспільстві?

Безумовно, є частина людей, які глибоко віруючі і вони дуже дослухаються.  І для них позиція церкви має велике значення.  Але це не значна частина суспільства — 10-12%. Переважна частина суспільства ходить до церкви не часто, на великі свята і не дуже дослухається. Позиція церкви для них є фоновою, яка не впливає на поведінку людей. Люди зазвичай дослухаються до церковної позиція тоді, коли вона співпадає з їхнім уявлення про світ та події, що в цьому відбуваються. Щодо загроз, то зараз церковних конфліктів зараз не має. Лише 10% людей побоюються за соціологічними опитуванням конфліктів на релігійній основі. Це було актуальна на початку 90-х років. Конфлікти на релігійній основі можуть створювати штучно і це може бути небезпечним.   

Вірян, які відносять себе до московського патріархату більше, ніж тих, хто відносить себе до українського. Значна частина вірян пов'язує себе з православною церквою московського патріархату і вони не змінили своєї позиції. Якщо будуть які політичні дії пов'язані з церковними будівлями, то можуть бути негативні настрої в цій частині суспільстві.

Бог - це любов, а війни між вірянами це не про те. Що потрібно, аби відбулися зміни. Чи коли ми говоримо про православну церкву, таку консервативну з канонами, то тут не має перспектив, аби щось таки змінилося?

Максим Паращевін: Така тенденція склалася непросто так, адже релігійна організація базується на віруваннях і постулатах. Якщо стверджується, що вони походять від бога, то як їх можна змінювати. Якщо є релігія, то все життя має будуватися за цими правилами. Така позиція цілком логічна. Супротив змінам з боку церкви притаманна для нового часу.

Нагадаємо, що 27-28 липня в Україні відзначають 1030-річчя хрещення Русі. Так, на центральних вулицях столиці на честь свята пройдуть молебні та хресні ходи. Для цього частково перекриють рух транспорту 24, 27 і 28 липня.

 

Прослухати повну версію розмови

 

 

Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!