Микола Виговський: Виборець має обирати партію і порядок прізвищ у ній

Учора близько сотні людей мітингували під Верховною Радою з вимогою змінити виборчі правила в нашій країні, принаймні, до наступних парламентських виборів. Наскільки ця акція була результативною, чи матиме вона продовження? Чи вимоги суспільства щодо змін виборчих правил, принаймні, до виборів до Верховної Ради, будуть задоволені? Йдеться про те, щоб скасувати  мажоритарну складову  виборчої системи та одномандатні округи, а також запровадити відкриті політичні списки партій загальнонаціональні і регіональні.

В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" суть учорашньої акції і вимоги часу пояснив  учасник акції, активіст Громадського руху "Чесно" Микола Виговський.

Наскільки такі точкові, такі разові акції нагадують владі, що треба більш активно працювати в плані зміни законодавства і щодо вимог суспільства?

Це насправді була не стільки акція, скільки анонс великої осінньої акції. Ми зібралися з представниками різних громадських та політичних організацій і оголосили, що 6 вересня збираємо багатотисячний мітинг під стінами Верховної Ради, бо восени почнуть розглядати Виборчий кодекс, який передбачає виборчу реформу.  Якщо згадати минулу осінь, то в жовтні відбувалися протести, які потім чомусь почали називати МіхоМайданом, але наспрвді це була абсолютно рівна акція великої кількості учасників.  Михайло Саакашвілі - такий медійно цікавий, тому почали називати МіхоМайданом.  Наспрвді вимог було три - Антикорупційний суд, скасування депутатської недоторканності та виборча реформа.  І зі всіх трьох є суттєвий прогрес.  І саме тоді восени в першому читанні було  прийнято Виборчий кодекс, який, як казали багато аналітиків, політологів, не мав взагалі ніяких шансів, бо цій владі він критично невигідний. Ми повторили акцію в травні.  Зібралося кілька тисяч людей під Верховною Радою. Після цієї травневої акції вже заворушилася підготовка Кодексу до другого читання. Депутати надали багато поправок. Це традиційна система затягування. Але наспрвді треба бути чесним, бо цей кодекс писався понад 10 років тому, а за цей час багато чого змінилося, зокрема в правовій системі. І потрібно було його привести до зручного для сучасного використання стану. Тому ми чекаємо поки робоча група допрацює над поправками, щоб восени приймати.

Чому ми так активно виступаємо і багато хто зараз упевнений, що це вимога №1? Бо від того, як ми будемо вибирати Верховну Раду, залежатиме хто в неї пройде - чи ті люди, які мають певну модель розвитку України, чи  ті, хто мають більше грошей. За тією системою, яка є зараз, перемагає той, хто має більше фінансів, або підтримки адміністративного ресурсу. На мажоритарних округах у нас зараз перемагає "міцний господарник", який завжди користується підтримкою районної держадміністрації, а читати треба, що президента. І це поєднання підтримки влади і грошей не дають іншим притомним людям вигравати. Коли вони потрапляють у Раду, їх цікавлять, в першу чергу, як "відбити" інвестиції, вкладені у виборчу  кампанію, і переобратися наступного разу. А з другої сторони - це закриті партійні списки, партійний бос будь-якої партії, який в першу п'ятірку пхає відомого активіста, журналіста  чи ветерана АТО, а в другий чи третій десяток проходять ті, хто готовий заплатити (за різними оцінками від 2 мільйонів доларів за місце), або їм потрібні люди-кнопкодави.  Відповідно й маємо таку якість парламенту, який не проводить реформи, не чує народ. Ми хочемо змінити цю систему, хочемо скасувати мажоритарну складову і перейти на систему, при якій будуть обирати громадяни і  партії, і конкретно людей  в цій партії (не партійний бос має вирішувати хто пройде, а виборець). Виборець має обирати партію і порядок прізвищ у цій партії, і таким чином  уникати політичних маніпуляцій.

Понад чотири роки минуло з часу перемоги Революції гідності, а її вимогою була зміна системи, а не облич. Ми систему не змінили. Більше того, цю систему, яка в нас є зараз, відновили в 2011 році за вказівкою Януковича, бо йому було потрібно після виграшу на президентських виборах отримати ще й керований парламент.  І йому це вдалося. Загалом розроблялася ця система Віктором Медведчуком для Леоніда Кучми в кінці 1990-х років. Тому дуже дивно, якщо ми говоримо про наші європейські прагнення і про перемогу Революції гідності, а жити за виборчим законом, який писав Медведчук з Януковичем, дбаючи про свої корупційні інтереси. Найгірше, що виглядає так, що сучасній владі ця система доволі вигідна, оскільки за чотири роки не прийняти виборчу реформу - це дивно.