Реформи в Україні. Підсумки конференції в Копенгагені.
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Ввечері" про міжнародну оцінку реформ в Україні говорив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, який повернувся з Копенгагена.
У Копенгагені відбулася Друга міжнародна конференція з питань реформ в Україні. Це вже друга подібна конференція, перша відбувалася в Лондоні. На подію зібрались високопосадовці з різних країн. Основна мета конференції - обговорити прогрес в ухвалені системних реформ в Україні за останній рік, а також оцінити можливості для подальшої співпраці. Про що говорили світові лідери? Який основний меседж Ви особисто винесли для себе з останньої конференції?
Основний меседж - це те, що залишається велика частина країн світу, які демонструють свою підтримку Україні в нинішній ситуації, і реформам зокрема. Але підтримка не є безумовною, тобто фактично йшлося про те, наскільки важливою є боротьба з корупцією, наскільки це є ключовою передумовою для забезпечення економічного зростання в Україні і відповідно забезпечення стабільності через підвищення добробуту громадян. Тому меседжі були кисло-солодкі. Тобто наші партнери бачать, з одного боку, ті досягнення, які є в реформах за останні чотири роки і, зокрема, за рік після проведення останньої конференції, але очікують, що далі темпи реформ все ж таки будуть швидшими, ніж це було у попередні кілька років.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, який виступав одним із перших, назвав п'ять пріоритетів, оприлюднених ще торік, і що всі ці пріорітети виконані. Чи можна сказати за реакцією світових лідерів, що вони схвально ставляться до всіх реформ в Україні?
Насправді є момент недооцінки тих реформ, які були, зокрема, здійснені минулого року, тому що кілька з них є великими, довгостроковими і складними. Це такі реформи як пенсійна, реформа системи охорони здоров'я. Ці реформи проведені відносно спокійно, успішно, навколо них не було такого протистояння як це було навколо створення Антикорупційного суду.
Міжнародні партнери говорили про своє бачення, говорили про те, як зробити так, щоб сприйняття України суттєво поліпшилося. Тому що ті випадки корупції, які торкаються інтересів інвесторів, вони є дуже важливими, вони доходять до рівня урядів тих країн. Відповідно це не дозволяє зробити так, щоб Україну однозначно сприймали як країну на 100% успішного реформатора.
Наскільки схвально ставляться до підписаного Президентом закону про можливість створення Антикорупційного суду?
Цей закон дуже високо оцінено і це, очевидно, є проривом. Ця дірка, що залишилася щодо апеляції є ложкою дьогтю в бочці меду. На жаль, оскільки цю дірку було створено на останньому етапі прийняття закону, воно трохи зіпсувало сприйняття закону громадянським суспільством і міжнародними партнерами. Але дійсно є такий розрив у сприйнятті, бо, з одного боку, міжнародні партнери недооцінюють той вплив російської агресії на соціальну і економічну ситуацію в Укрїні. Але, з іншого боку, так само українські урядовці надто активно використовують це виправдання незроблення тих речей, які залежать від української влади.
Які практичні наслідки конференції?
Такі конференції дуже показові в тому плані, що вони чітко говорять про те, що є країни-друзі, які готові допомагати Україні. Часто це є більш важливим, ніж ті гроші, які дають країни.
