Ірина Бекешкіна: Українці найбільше довіряють армії і волонтерам

Що об'єднує та роз'єднує українців? Результати опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи", прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" старший науковий співробітник – Інститут соціології НАН України Ірина Бекешкіна.

Якщо говорити в цілому, що трапилося після Революції Гідності, то після агресії Росії і після захоплення Криму східний вектор, можна сказати, рухнув. Бо раніше що найбільше роз'єднувало українців, до речі, чітко на дві частини. Коли одна частина — Захід і Центр, вважали, що нам треба інтегруватися в західному напрямі, а Схід і Південь вважали, що нам треба дружити з Росією, країнами СНД й інтегруватися туди. Зараз після агресії Росії східний вектор зовсім не зник, але він не є рівноправним із західним. Західний вектор щодо руху до європейської інтеграції зараз більше об'єднує, ніж роз'єднує. Але з'явилася інша роз'єднувальна лінія — це НАТО. Раніше українців об'єднувало уявлення, що НАТО нам не треба. Що нейтральний статус — це те, що нам треба. Зараз очевидно, що нейтральний статус нас не спас і більше половини українців вважають, що нам треба вступати в НАТО. Але регіонально це ділить Україну. Так само на Сході і Півдні більше виступають за нейтральний статус.

А як щодо довіри до влади? Тут є регіональні відмінності чи тут українці практично одностайні?

Тут ми майже одностайні в своїй недовірі фактично до всіх інституцій державної влади — і до Президента, і до уряду, і до парламенту. Єдина інституція, до якої довіра висока — це армія. Також більшість довіряє волонтерам, громадським організаціям. Це теж об'єднує регіони.

Багато років поспіль українців розділяло мовне питання. Що маємо зараз?

Зараз воно теж розділяє, але не так, як раніше. Наприклад, до 12-13 року більшість вважала, що російській мові треба надати офіційного статусу. Зараз навпаки, 50% проти, але 30% підтримують цю ідею. Це переважно на Сході і Півдні. Але, повторюю, з невеликою перевагою.