Тоді під завалами сміття на полігоні на Львівщині загинули четверо осіб.
Чи зробив Львів висновки з трагедії і що змінилося за два роки, з'ясовувала DW.
"Найскладніше зараз - це розказувати дітям про тата. Коли я кажу їм, що він завжди поруч з нами - вони не розуміють, кажуть: а де? Ми хочемо до нього притулитись , обійняти", - говорить Олеся Руда, дружина рятувальника Юрія Рудого, який два роки тому, як і ще двоє пожежників та один працівник комунального підприємства "Збиранка", загинули під завалами сміття на Грибовицькому сміттєзвалищі, що біля Львова. Кілька днів перед трагедією на сміттєзвалищі почалась пожежа. Рятувальники приїхали, щоб вчергове загасити вогнище, однак стався зсув і їх накрила купа сміття.
Два роки минуло, але Олеся досі прокручує в голові події того дня і намагається зрозуміти, чому так сталось. Вона переконана, що винні всі: як львівські чиновники, які експлуатували полігон, який давно мав бути закритий, так і керівництво пожежників, яке не звернуло увагу на ризики. "Це халатність усіх сторін. І я дуже хочу, щоб за це покарали винних, щоб більше таке не повторилось ", - каже вона. Також вона зізнається, що зараз їй важко. Після смерті чоловіка усі турботи про двох маленьких дочок 2 і 5 років - на ній самій. Упоратися з втратою допомагає родина. Крім того, їй, як і вдовам інших рятувальників, львівська влада подарувала по двокімнатній квартирі та виділила дітям щомісячні стипендії у розмірі 4 тисяч гривень.
Суд триває
За два роки, що минули від трагедії, суд так і не покарав винних. На лаві підсудних опинились екс-директор комунального підприємства "Збиранка", яке пильнувало за сміттєзвалищем, його заступник та начальник сміттєвого полігону. Їх звинувачують у службовій недбалості, що призвело до смерті чотирьох людей. Ще один обвинувачуваний - міський чиновник Юрій Голець, який очолював житлово-комунальне управління Львівської міськради на момент трагедії. Йому також інкримінують службову недбалість. Розглядають і вину вищого керівництва Львівської міськради. Чи експлуатація полігону стала посадовим злочином, досі з'ясовує прокуратура Тернопільської області. Туди справу передали, аби Львівську обласну прокуратуру не звинувачували в упередженості.
І хоча розслідування і суд тривають довго, судові засідання постійно переносяться, Олеся Руда вірить, що винні не уникнуть покарання, бо справа - резонансна, та й обіцяє, що дружини загиблих рятувальників не дадуть спустити справу на гальма.
Гроші дає ЄС
Але не поспішають не тільки судді. Міська влада Львова лише півтора місяці тому представила проект нового сміттєпереробного заводу. Увесь час після закриття Грибовицького сміттєзвалища львівське сміття вивозять на полігони інших населених пунктів. Торік навіть були конфлікти, коли інші міста відмовлялись від львівських відходів, але зараз з ними домовляється облдержадміністрація. Так триватиме, доки у Львові не збудують сміттєпереробний завод. Прогнозують, що він з'явиться за два роки. Гроші на нього дає Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який позичає 25 мільйонів євро, і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який дасть 46 мільйонів євро. Ще 10 мільйонів місто отримає як грант. Правда, частина з цих коштів має піти на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Зараз воно закрите. І проект його рекультивації буде готовий лише восени. За словами заступника міського голови Львова Сергія Бабака, проект був готовий раніше, але його довелось переробляти через те, що на полігоні стався зсув.
Новий завод
Для нового заводу обрали технологію механіко-біологічної переробки. "Під час вибору технології ми використали положення національної стратегії поводження з відходами. Ще ми враховували вартість тих технологій для населення та фінансову ефективність його експлуатації", - розповів на презентації заводу розробник проекту Крістофер Раунд. За його підрахунками, внаслідок переробки лише 35 відсотків відходів буде заховуватися на сміттєзвалищі.
Розділення сміття у Львові
Львів'ян тепер знову відучають розділяти сміття через плани будівництва сміттєпереробного заводу. Однак такий тип заводу розкритикували екологи. За словами еколога Міжнародної благодійної організації "Екологія - Право -Людина" Алли Войціховської, Львів вішає на себе ярмо, яке не допоможе вирішити сміттєву проблему. "Такого типу завод - це вчорашній день. Приклад Польщі показав, що такі технології економічно і екологічно неефективні. Продукти їхнього виробництва нікому непотрібні", - каже еколог. На заводі, крім виділення вторсировини, планується виготовлення технічного компосту та RDF-палива (відходів, які при спалюванні дають енергію). "Через специфіку очистки компост, який хочуть виготовляти на заводі, буде забруднений. Жоден фермер не захоче його взяти. Так само ми дізнавались, що RDF-паливо не цікаве цементним заводам, яких назвали розробники проекту як потенційних клієнтів", - каже еколог. Тому, за її припущеннями, ці відходи з заводу також відправлятимуть на захоронення на полігон. Таким чином, вивозити на сміттєзвалище будуть більшість відходів, що, на думку спеціалістки, не є покращенням для екології області.
При цьому місця під сміттєвий полігон так і не знайшли. Львівська облдержадміністрація запропонувала Львову кілька ділянок, одна з яких була на території колишнього гірничо-хімічного підприємства "Сірка". "Є висновки науковців про те, що там не може бути сміттєвий полігон через специфіку земельних ґрунтів", - пояснює Сергій Бабак. Попри це він переконаний, що новий завод запрацює, навіть якщо за два роки не знайдуть місце під нове сміттєзвалище. "Є дійсні полігони. А завод дозволить зменшити кількість сміття, і якщо ми будемо його ще й пресувати, то воно зменшиться в рази. Про невелику кількість сміття домовитись з полігонами по Україні на платній основі, думаю, не буде проблем", - продовжує Сергій Бабак.
Сортування сміття відклали
Перший етап заводу не вимагає сортування відходів львів'янами, оскільки розділяти сміття будуть на самому підприємстві. Таким чином, у міської влади зник стимул заохочувати львів'ян сортувати відходи ретельніше. Хоча ще торік там пропагували ідею ZeroWaste, яка мала б навчити львів’ян скорочувати продукування відходів до нуля. Сміттєва криза, яка мала би зробити львів'ян першими в Україні мешканцями, які ідеально сортують відходи, навпаки, ситуацію погіршила. "Якщо раніше на багатьох сміттєвих майданчиках стояли чотири контейнери на загальне сміття, скло, папір і пластик, то торік, щоб спростити вивезення, деякі перевізники сміття скоротили контейнери до двох: на вторсировину і змішані відходи, таким чином, зменшивши будь-яку охоту у львів'ян сортувати відходи", - говорить Алла Войціховська.
Але в міськраді виправдовують перевізників відходів. "Немає потреби в додаткових роздільних контейнерах. Ви ж бачите, що папір чи скло вигрібають безхатченки. Для перевізників залишається лише пластик і змішані відходи", - каже Сергій Бабак.
Водночас другий етап роботи сміттєпереробного комплексу передбачає автоматизацію, тому роздільне сортування львів'янами відходів таки буде потрібне. Але в мерії про так далеку перспективу не думають, тому наразі для цього передбачили лише інформування. "Ми будемо проводити просвітницькі заходи, клеїти наліпки. Але це не зробиться за рік-два. Культуру поводження з відходами міняють роками", - вважає Сергій Бабак.
