Майже половина українців вказують на погіршення якості медпослуг

43% українців зазначили, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг у країні погіршилася.

Про це свідчать результати опитування, здійсненого Соціологічною групою "Рейтинг" у листопаді - грудні 2017 року.

Такі результати говорять про те, що кількість тих, хто бачить погіршення в цій сфері, зменшилася – у минулому опитування негативно висловились 47%.

Водночас 11% побачили поліпшення, 38% вважають, що у рівні якості державних медичних послуг нічого не змінилося, 8% не змогли відповісти.

Деяку обізнаність щодо затверджену Верховною Радою медичної реформи демонструють майже 90% опитаних. 74% знають про запровадження системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми та серцево-судинних захворювань за рецептом лікаря, 71% про введення загальнодержавного медичного страхування. Дві третини опитаних знають про такі ініціативи як збільшення заробітної плати лікарів через запровадження механізму контрактів та укладання контрактів між пацієнтами і лікарями. 55% опитаних обізнані щодо заснування госпітальних округів з однією багатопрофільною лікарнею у кожній області, і 4 - 5 лікарень інтенсивного лікування другого рівня для надання послуг невідкладної цілодобової допомоги, 53% знають про створення Центрів громадського здоров’я у кожній області, метою яких є, в першу чергу, попередження захворювань, запобігання епідемій та популяризація здорового способу життя, 51% - щодо введення референтного ціноутворення на лікарські засоби, щоб гарантувати справедливість і адекватність роздрібної ціни у відповідності з угодами між Міністерством охорони здоров’я та фармацевтичними компаніями. 47% обізнані про введення суворого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит. Найменше опитані обізнані про надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму (39%).

Українці підтримують не всі реформи в медичній сфері. Більшість українців "за" безкоштовне або з невеликою доплатою надання ліків від діабету, астми та серцево-судинних захворювань. Створення Центрів громадського здоров’я та введення референтного ціноутворення на ліки підтримують по 77% опитаних; введення загальнодержавного медичного страхування – 71%; збільшення заробітної плати лікарів через запровадження механізму контрактів та надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму – по 68%; укладання контрактів з метою отримання безкоштовного лікування на первинній ланці – 63%; заснування госпітальних округів – 48%.

Підтримка усіх урядових ініціатив трохи знизилась. Зараз дві третини опитаних підтримують законопроекти, 21% – не підтримують, 13% – не визначились. У серпні 2017 року, за даними тієї ж групи "Рейтинг" 72% підтримували  законопроекти, 15% – не підтримували, 12% – не визначились.

Почали виконувати одне з нововведень медичної реформи – обрання свого сімейного лікаря або терапевта – лише 54%. Досі 45% опитаних не знають свого лікаря. Найбільша обізнаність спостерігається серед жінок та людей старшого віку. 31% користуються послугами сімейного лікаря або педіатра, 20% - не користуються.

Опитування у форматі формалізованого інтерв’ю проводилось серед 1200 респондентів від 18 років і старше. Опитуванні мають різний вік, стать, живуть у різних за типом населених пунктах у різних районах України. Помилка дослідження: не більше 2,8%.

Нагадаємо, медична реформа почне діяти поетапно з 1 січня 2018 року. Проте держава почне оплачувати надання медпослуг за програмою медгарантій установам тільки з 1 серпня 2018 року. Впродовж 2018 - 2019 років планують поступово запровадити державні гарантії для всіх видів медичної допомоги, щоб з 1 січня 2020 року всі вони діяли. А до 31 грудня 2019 року реімбурсацію будуть здійснювати згідно з встановленою урядом процедурою.