Програму адаптації до кліматичних змін розробили українські вчені спільно з представниками міністерства екології та неурядовими організаціями. У документі йдеться про можливості зменшення негативного впливу на довкілля, а також про зміну господарювання і стилю життя у нових кліматичних умовах.
Продовжує Наталія Чабанна:
"Людина не відчуває підвищення температури повітря на один-два градуси. Проте для екосистеми ці зміни можуть мати катастрофічні наслідки, нагадує директор Українського гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий.
Наразі, каже науковець, важливо не лише знати про кліматичні зміни і намагатись їм запобігти, але і розробляти програми адаптації до нових умов життя, як це відбувається вже не один рік у світі. В Українському гідрометеорологічному інституті разом із міжнародною Міжурядовою групою експертів зі змін клімату розробили 15 кліматичних сценаріїв для України. Усі урядові проекти рішень беруть до уваги і цей документ, каже міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.
Більшість українців не бажає замислюватися над проблемою зміни клімату, а отже робити кроки (навіть на побутовому рівні навіть), які зможуть зменшити негативний вплив на довкілля. Натомість у країнах Євросоюзу ставлення до цієї проблеми інше, каже керівник Київського офісу організації Bellona Лариса Брондер.
Як показав досвід дев’яностих-двотисячних років, а також періоду економічного спаду, українська природа ще здатна до самовідновлення. Зменшення виробництва (а отже шкідливих викидів) сприяло значному очищенню екосистем більшості регіонів України. За тих десять років значно розширився ареал придатної для споживання води, збільшилося різноманіття тварин, рослин. Україна, - кажуть міжнародні експерти, - стала зоною природного експерименту, який показав, що ми ще не перетнули межу неповернення. Проте, на жаль, уже стоїмо на ній".
Наталія Чабанна. Українське радіо.
