Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Приріст склав 487 торгових об’єктів
Яка ситуація з роздрібною торгівлею була до початку повномасштабного вторгнення?
Ритейл – це дуже динамічна галузь, яка стає однією з найбільших структур в економіці України. До повномасштабної війни у нас було 17 396 магазинів, станом на сьогодні – 19 448. Тобто кількість магазинів збільшується незважаючи на обставини. За перші чотири місяці 2024 року було відкрито 720 магазинів, а закрито 233. Приріст склав 487 торгових об’єктів. Це нормально, коли магазини закриваються. В більшості випадків це орендовані приміщення, де можуть закінчуватися договори оренди. По-друге, це поява конкурентів, з якими магазин може боротися і ставити кращим або закриватися. У нас є приклади закриття не лише українських компаній, але й міжнародних.
Найбільше релокацій на заході України
В яких регіонах відкривається найбільше магазинів?
54% всіх відкритих магазинів знаходяться в 5 областях: Київ і Київська область – 4500 магазинів, Дніпропетровська і Львівська область – до 2000 магазинів, Одеська та Харківська область - решта. Друге місце по розвитку посідає Дніпропетровська область. Щодо Дніпропетровської області, то такі показники зумовлені двома чинниками. По-перше історично так склалося, що Дніпро, де знаходиться хедквотер (штаб-квартири) дуже великих і відомих ритейлерів: "АТБ", "Comfy", "Eva", "Varus", "Prostor". Це впливає на відкриття нових магазинів. А по-друге, у нас є дуже багато релокацій. Наприклад, харківська мережа "Master Zoo" до початку повномасштабного вторгнення мала 100 магазинів, а зараз в них 201 магазин. Вони зробили велику кількість відкриттів і релокацій в центр і на захід України. Велика увага мереж зараз прикута до заходу України, де орендні ставки також одні з найбільших.
Наскільки конкуренція і релокації впливають на інфраструктуру існування різних магазинів?
Головний в нашому бізнесі покупець, тому що він ухвалює рішення, де купувати. Чим більша конкуренція, тим більше виграє роздрібний покупець. Тому така конкуренція, яка зараз є в Україні призводить до того, що виграють кінцеві споживачі. Але ми все одно ще дуже маленькі. Якщо порівняти кількість магазинів у Польщі, то вона в десять разів перевищує кількість магазинів в Україні.
Андрій Жук. Фото: Асоціація ритейлерів України
"Зростає прірва між дешево і дорого. Середнього класу стає менше"
З чим пов’язане збільшення кількості продуктових магазинів порівняно з непродовольчими?
Людина в першу чергу купує продукти харчування. Проте зараз розвивається не лише продовольчий ритейл, а й непродовольчий. Зараз з’явився цікавий формат польських магазинів "Sіnsаy", в яких можна купити велику кількість недорогих речей. Це бюджетні мультибрендові магазини, де є не лише одяг, а й речі для дому тощо. Там дуже великий асортимент. Цей формат Value Chain (ланцюг вартості) розвивається і буде розвиватися. Відтак зростає прірва між дешево і дорого. Середнього класу стає менше. Разом з тим не слід забувати, що в нас катастрофічна ситуація з населенням України. Мільйони людей виїхали за кордон і це також впливає на роздрібну торгівлю.
Співпраця з місцевими виробниками – зручно і вигідно
Як змінилися формати магазинів роздрібної торгівлі, принципи ціноутворення тощо?
Формати магазинів досить сталі. "АТБ" – це 1000-1200 квадратних метрів і вони намагаються бути в цьому форматі. «Sіnsаy» раніше відкривав магазини на 200-300 квадратних метрів. Зараз найменший "Sіnsаy", який відкривається має 700-1200 квадратних метрів. Тому спостерігається збільшення форматів магазинів. На асортимент дуже впливають постачальники. Мережа магазинів "Аврора" має 1400 магазинів, які активно розвивають співпрацю з місцевими виробниками. Це дуже зручно, комфортно і вигідно, адже можна розвивати місцевих виробників і купувати на місці.
Серйозні зміни торкнулися персоналу. Раніше в магазинах була велика кількість кас з касирами, то зараз з’явилася велика кількість кас самообслуговування. Це допомагає ритейлу, оскільки в нас є велика проблема з персоналом. "Сільпо", "Аврора" розвивають програми, де жінки навчаються і стають водійками вантажівок, оскільки чоловіків там майже не лишилося. Це новий тренд в ритейлі.
Блекаути спричинять закриття магазинів і скорочення асортименту
Як вплинула на ритейл ситуація з відключеннями електроенергії?
В липні ми пройшли випробування того, що може бути взимку. Більшість магазинів і торгових центрів вже обладнані генераторами. Великі споживачі електроенергії закуповують електроенергію за кордоном. Але не слід забувати, що генератор це по-перше, дорого, по-друге, це резервне живлення і на ньому не можна працювати. Це може бути лише як тимчасове рішення. Якщо це буде повний блекаут, то ми побачимо багато закритих магазинів. Буде скорочуватися режим магазинів і їхній асортимент.
А повітряні тривоги?
Стосовно повітряних тривог, у липні був встановлений абсолютний антирекорд. У Харківській області тривога лунала 50 годин і 30 хвилин. Це дуже серйозно впливає на нашу галузь. У липні 86% часу роботи торгівельних центрів Харкова лунала тривога. Це вбиває роздрібну торгівлю, оскільки під час тривоги магазини не працюють.
Супермаркети витісняють ринки
Що обирають покупці: крамниці чи на ринки?
Базари - це класичний ритейл, а супермаркети – сучасний. Зараз збільшується відсоток сучасного ритейлу за рахунок зменшення класичної торгівлі. В супермаркеті ми можемо отримати фіскальний чек, відтак він платить податки, супермаркет забезпечує комфортне перебування для споживачів, в супермаркет можна повернути товар. Цього не можуть дати ринки, тому modern trade ставатиме тільки більшим.
Чому в супермаркетах іноді та ж сама городина дешевша, ніж на ринках?
Багато мереж мають своє виробництво або під свої торговельні марки замовляють у великих виробників якісь товари. Це призводить до зниження ціни.
"У 2023 році товарообіг складав 1,5 трильйони гривень, що на 100 млрд гривень перевищує довоєнні показники"
Як змінилася купівельна спроможність?
В гривні товарообіг трішки зростає. У 2023 році він складав 1,5 трильйони гривень, що на 100 млрд гривень перевищує довоєнні показники. У нас драматична ситуація з курсом валют, плюс зросли заробітні плати. Ритейл є ще й донором військової допомоги та благодійних проєктів. За ці роки ми 8,6 млрд гривень перерахували на благодійність. Плюс робота генераторів і зменшення робочих годин внаслідок повітряних тривог дуже впливає на дохідність роздрібної торгівлі. Ритейл зараз знаходиться не в найкращому стані.
