"Для комітету був важливим дух спротиву у творах номінантів". Нищук про Шевченківську премію-2024

"Для комітету був важливим дух спротиву у творах номінантів". Нищук про Шевченківську премію-2024

"9 березня, до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, відбудеться нагородження переможців Національної премії імені Тараса Шевченка 2023-24 років. У нас вже відбувся 2-й тур, який "процідив" претендентів в 7-ми номінаціях, – розповів в ефірі Радіо Культура Євген Нищук, голова Шевченківського комітету. "Окремим пунктом в обговоренні були ті звернення, які надходили після першого туру щодо норм Шевченківської премії, які, мовляв, звужують можливості для визначення актуальних проєктів. Шевченківський комітет – це дорадча рада. А Шевченківська премія – премія президента України. Тож після завершення цієї кампанії, до Офісу Президента буде надісланий пакет пропозицій змін до положень і загалом всіх пропозицій, зокрема і щодо розширення переліку номінацій", – додав Євген Нищук, голова Шевченківського комітету.

0:00 0:00
10
1x

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив короткий список творів, висунутих на здобуття цьогорічної відзнаки. Хто став фіналістом змагань, і коли ми дізнаємося імена переможців?

Ми рухаємося далі до визначення переможців, лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка 2023-2024 років. Власне нагородження готується до 9 березня, до 210 річниці від дня народження Тараса Шевченка. У нас вже відбувся другий тур. І він знову "процідив" своєрідним ситом всіх претендентів в різних номінаціях.

Нагадую, у нас є 7 номінацій: "література", "літературознавство і мистецтвознавство", "візуальні мистецтва", "кіномистецтво", "театральне мистецтво", "музичне мистецтво", "публіцистика, журналістика".

Номінанти з літератури: Дмитро Лазуткін "Закладка"; Ігор Павлюк "Танець Мамая"; Степан Процюк "Руки і сльози. Роман про Івана Франка", "Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника"; Ярина Чорногуз "[dasein: оборона присутності]". Всі чотири претенденти чудові, і чудові всі, хто подавався на цю премію. Ми завжди наголошуємо на тому, що не потрібно образ, хоча невдоволені звичайно є. Насправді, це процес, а Шевченківський комітет великий. У кожного є свої бачення і свої вподобання. І не лише в комітеті, а взагалі в суспільстві. Це вкрай чутливий момент, і він дуже непростий. Але разом з тим, ми, як і у всі роки, відколи існує Шевченківська премія, намагаємося якось вицідити, виловити того претендента, який згодом стане лауреатом. Номінантам, які проходять, ми хочемо надавати більші і ширші можливості у розумінні того, що вони де-факто вже є промоутерами і Шевченківської премії, і загалом духу мистецтва та культури України.

Номінанти з літературознавства і мистецтвознавства: Ігор Набитович "Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький"; Людмила Тарнашинська "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти".

Номінанти з публіцистики й журналістики: Іван Коломієць (Вано Крюґер) "Розчахнута квітка"; Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя, зокрема, фільм "20 днів у Маріуполі" - проєкт, який включили до списку претендентів на Оскар; Олександр Михед "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення".

Номінанти з музичного мистецтва: Джамала — альбом Qirim (кандидатку висунуло АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України"); твори Кармелли Цепколенко; Олександр Шимко — містерія "Вирій".

Номінанти з кіномистецтва: документальне кіно "Юкі" Володимира Мули; стрічка "Памфір" Дмитра Сухолиткого-Собчука.

Номінанти з візуальних мистецтв: Олена Гром — цикл фоторобіт "Мистецтво жити у критичній зоні"; Андрій Єрмоленко — серія робіт "Ukrainian resistance // Український опір"; Олександр Животков — виставка "Вівтар".

В номінації "театральне мистецтво" у нас залишилося двоє претендентів. Є певна особливість, яка вперше була зроблена комітетом, бо таке право є: режисер Максим Голенко подавав 3 різні роботи – "Зерносховище", "Зелені коридори" та "Саша, винеси сміття". Але для комітету дуже важливим був такий критерій, як наратив спротиву, духу непокори. Тому акцент був зроблений на роботі "Зерносховище".

Так само у режисера Івана Уривського з двох робіт, які були подані – вистави "Конотопська відьма" та "Калігула" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка – було залишено саме "Конотопську відьму".

Окремим пунктом в обговоренні були ті звернення, які надходили після першого туру. А саме це стосувалося відкритого листа від авторів проекту Musica sacra Ukraina, які теж були кандидатами на отримання Шевченківської премії. На думку авторів проекту, потрібно переглянути норми Шевченківської премії, оскільки вони звужують можливості для визначення актуальних проєктів. Ви тоді зауважили, що комітет готовий йти назустріч обговоренням і організувати круглий стіл.

Ми проводили різні спілкування, і ситуація на сьогодні виглядає наступним чином. Ми підняли це питання на самому комітеті, і всі охочі обмінялися думками. Пакет пропозицій змін до положень будуть вже після цієї кампанії, тому що посеред компанії зміни не впроваджуються. Ми будемо пакетом надсилати всі ці пропозиції, в тому числі і щойно згадані, до Офісу Президента. Адже комітет – це дорадча рада. А Шевченківська премія – премія президента України, відповідно є юридичний відділ, який буде опрацьовувати всі ці пропозиції. Згідно з можливостями змін до положень і власне статуту, буде ухвалене рішення.

Як ця ситуація може бути вирішена на практичному рівні? Наприклад, ми згадали проект "20 днів у Маріуполі". У ньому є автори, і є одна зі співавторок. Але вона більшою мірою – куратор і продюсер. Коли вони працюють в одній групі разом, питань не виникає. Вони працюють в повній гармонії. Але подані були куратори, а до нас надійшов лист від однієї з авторок. Нагадаю, що група яка подається, може бути до п'яти людей. Вийшло так, що одна зі співавторок проекту, який ви згадували, надіслала листа, в якому зазначила, що вона також працювала над проектом, як авторка, яка розшифровувала три теми. Але вона була не включена до списку, що для неї стало великим подивом. І вона написала листа, в якому попереджає комітет про можливий в подальшому розгляд питання про порушення авторських прав. Це нас насправді зупинило. Якщо б, окрім тих кураторів, які були подані, були подані ще одна або навіть більше співавторок, то цієї проблеми не було б. Принаймні далі б цей проект рухався. Він дуже професійний, і мені він дуже імпонує. Інша справа, якби все було у фіналі.

У нас ще була ціла низка листів, які стосувалися проєкту "Тарас. Повернення"  (фільм режисера Олександра Денисенка про останні три місяці заслання Тараса Шевченка у Новопетровському укріпленні на Мангистау – ред). Але у нас немає зворотньої дії. Ми не можемо виносити на загал всі дії і обговорення комітету. Ми повинні мати певну захищеність. Але є об’єктивні речі. Ті проєкти, які зараз залишилися, мають міжнародні і внутрішні премії, мають великий спектр охоплення показу серед глядачів. Натомість, цей проєкт всього цього не має, окрім однієї внутрішньої премії. На міжнародній арені він не був широко представлений. При цьому я глибоко поважаю і режисера, і всю творчу групу. Тому не потрібно ображатися. Просто є якісь речі, які вплинули на рішення комітету. От і все.

Ми ще закривали гештальти минулої кампанії, адже в притик підходили до нової. Ми говорили і про розширення номінацій, зокрема, в музичному та  візуальному мистецтві. І ми будемо пробувати це робити після завершення кампанії. Так само це стосується нових доповнень і можливостей. Я не знаю, чому раніше не було таких спроб удосконалення, але ми все це знаємо і чуємо. Ми відкриті, і ми будемо пробувати.

Серед претензій щодо нормативних документів, які регламентують діяльність комітету, насамперед йшлося про те, що їх не оновлюють десятиліттями. Питання додаткових номінацій на якому етапі?

Воно обговорюється і знаходить підтримку в комітеті.

Тим паче, під час війни не можна ігнорувати сплески різних жанрів мистецтва…

Так, час вносить свої правки. Мистецтво – це і є та матерія, яка першою рефлексує на час. Ми бачимо, наскільки великим є осмислення тих трагедій, які ми переживаємо. Бачимо сплеск, наприклад, плакатного мистецтва, з яким виходять щодня в світі ті, хто підтримують Україну.

Як війна впливала і на ваш вибір безпосередньо, і на твори мистецтва загалом?

Попри те, що віковий діапазон наших авторів дуже великий – від 22 до 92 років, загальний вік претендентів змінився. У нас дуже багато молоді, яка дуже відчуває цей градус часу. Вона вдало на це рефлексує, і це дуже важливо. Але ми не є кінцевою інстанцією, і ми не визначаємо, хто з них кращий, хто – гірший. Я б дуже просив про це не думати. Ми визначаємо переможців. Там багато складових, і так само відбувається в світі: в Оскарі, в Нобелівській премії. Там так само є багато суперечностей. До нас, наприклад, надходили звернення із запитаннями, а хто як голосував. Так от Нобелівський комітет ніколи нікому нічого не пояснює.

Може в одній номінації бути двоє переможців?

Може трапитися, що в якійсь з номінацій не вистачить голосів. Натомість, в іншій номінації по балах виведено два переможці. Тому в одній з номінацій може бути два переможці, а в іншій – жодного. Так може бути.