ALEKSEEV: Тебе несе течія – а ти просто маєш бути собою

ALEKSEEV: Тебе несе течія – а ти просто маєш бути собою

Нікіта ALEKSEEV минулого року дав низку благодійних концертів у Європі, які відвідали чимало українців-переселенців. Результатом цих гастролей стала пісня «Варшава-Київ», присвячену вимушеному біженству. Днями Нікіта презентував її у шоу "Вікенд нової" музики на "Радіо Промінь". Ксенія Івась дізналась у співака про вплив подій 2022-го на його творчість, стосунки на відстані та про особисту трансформацію протягом року.

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь

Я не знаю, куди мене приведе це життя, але точно знаю, що я буду робити все для того, щоб дивувати свого слухача

 

Ми запросили до нас у студію Нікіту Алєксєєва, щоб він особисто представив вам нову пісню "Варшава-Київ". Нікіто, яким був саундтрек твого ранку? 

"Варшава-Київ2. Зранку я презентував цю пісню на телебаченні, тому весь ранок її співаю. Вже з сьомої ранку, хоча це взагалі не мій час для співу. Я в цьому плані починаю функціонувати пізніше. 

Яка історія створення цієї пісні? 

Для мене це особлива пісня. На жаль, мільйони українських сімей роз’єднала війна. Багатьом людям довелося залишити свої дома з метою порятунку. Я маю багато благодійних концертів у Європі, і бачу українців в різних куточках нашої планети. 

Бачу єдність, але бачу й сум за рідним домом. Бажання повернутися. Мені хотілося зрозуміти, що вони відчувають. І заспівати про це. 

Я не є автором цієї пісні. Її написала відома українська авторка Bazhana Ольга Животкова. Коли я її почув, то зрозумів, що це саме той варіант. Робота над піснею пройшла легко. Величезна подяка музичному продюсеру Міші Гайдаю. Багато талановитих людей брало участь у створенні цієї пісні, і мені б хотілося, щоб вона зайняла своє місце в серцях українців. 

Алан Бадоєв написав, що мені дуже личить ця пісня

Ти народився в Києві. У пісні ти згадуєш Хрещатик і Поділ. А яка столична локація є твоїм місцем сили? 

Лівобережна – там, де я виріс. Русанівка – там, де я навчався. Це місце, куди я постійно хочу повернутися. Це спогади мого дитинства. Там я і в музиці робив перші кроки. Та і взагалі, робив свої перші кроки малим. 

Коли вийшла ця пісня, мені написав Алан Бадоєв і сказав, що мені дуже личить ця пісня. Певно, це через те, що я розумію, про що співаю. 

Коли Олег Боднарчук, мій креативний продюсер, прислав мені цю пісню, я спочатку вагався. Бо задачка непроста. Я весь час знаходився у Києві, а мені потрібно було передати, що відчувають люди на відстані від рідного міста. Які дуже хочуть повернутися – але їм нема куди, домівку розбомбили. 

Я довго думав, як заспівати цю пісню органічно. Олег мені в цьому допомагав, розповідав, що може відчувати людина, ділився своїми міркуваннями про це. Ми завжди з ним багато говоримо. Так було і цього разу. Загалом, я дякую усій своїй команді. 

Український дух настільки всеоб’ємний, що місцеві жителі в Європі приходять на українські концерти просто щоб відчути цю енергію

Через війну мільйони українців виїхали закордон і розлучилися з рідними. Тобі особисто довелося пережити таку розлуку? 

Так. Коли все почалося, моя наречена Уляна була у відрядженні. На щастя. Я цьому був радий. Перші три місяці війни вона була не зі мною. А коли вже наші військові, наші супергерої почали визволяти території і стало зрозуміло, що стало більш-менш безпечно, тоді я дозволив їй повернутися.

Як вам вдалося зберегти стосунки на відстані? 

По-перше, вона також артистка. Ми й раніше часто розлучалися. Тому бути на відстані для нас звично, але це вперше було на такий тривалий час. Було важко, але то був для нас усіх такий страшний час. Треба було підтримувати одне одного, треба було бути сильними і ми намагалися це робити. 

Ти даєш багато благодійних концертів в Європі і спілкуєшся з аудиторією. Які історії ти почув від людей на європейських концертах? Що тебе найбільше вразило? 

Була трагічна історія. Ми були в Німеччині, грали благодійний концерт в Гамбурзі. До мене підійшла переселенка з Херсона і розповіла, що її дочка дуже любила мої пісні, дуже хотіла потрапити на мій концерт, але вона вже ніколи не зможе того зробити, тому що її вбили просто на вулиці під час окупації Херсона. 

Мене ця історія дуже сильно зачепила. Коли я про це згадую – тяжко на душі. Але про це треба говорити і ще раз нагадувати одне одному, як нам дається наша свобода. 

Але було багато і позитивних речей. Український дух настільки всеоб’ємний, що місцеві жителі в Європі приходять на українські концерти просто щоб відчути цю енергію. Звісно, і підтримати, але й побути серед нас також. 

Найголовніше – не бути нудним для людей і для себе

Раніше у твоїй творчості була суцільна романтика, але ми усі подорослішали. Ти залишишся розважальним артистом чи до твоєї творчості додасться драми? 

Цього ніхто не знає. Це не можна запланувати. Тебе несе течія, і ти просто маєш бути собою. В музиці це найголовніше. Якщо ти почнеш щось штучно придумувати, видавлювати щось із себе – люди усе відчують. 

Я не знаю, куди мене приведе це життя, але точно знаю, що я буду тут і буду робити все для того, щоб дивувати свого слухача. Найголовніше – не бути нудним для людей і для себе. В нас є багато цікавих ідей, ми працюємо. Скоро будуть класні дуети, більше поки нічого не можу розповісти. Але, можливо, найближчим часом мені доведеться вийти з зони свого музичного комфорту. Але я люблю це робити. Люблю експериментувати. 

А про що тобі б хотілося заспівати? На яку тему? 

Все в нашому житті – то є любов. Любов до дівчини, до дітей, до людей. Головне – співати з цією любов’ю. А яка буде тема? Конкретно зараз я вам не скажу. Зараз мені просто говорити про ту пісню, яка вийшла. В пісні "Варшава-Київ" теж співається не лише про повернення. Не лише про сум за Батьківщиною. Там дуже багато підтекстів. Головне, щоб пісня не була штампованою, щоб не була на кшталт "як захопити увагу слухача на 2 хвилини".  Пісня повинна мати багато підтекстів – тоді вона спрацює. 

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь 

За останній рік трансформація відбулася з усіма. Найголовніше для нас зараз – об’єднатися і підтримувати одне одного

А якщо говорити про зміни в тобі загалом, яким ти став за рік повномасштабної війни? 

Подорослішав на 100 років. Мені здається, що у всіх українців погляд змінився. Ми всі відчули, коли тобі по-справжньому страшно. Коли ти боїшся, що можуть загинути твої близькі. Трансформація відбулася з усіма. Найголовніше для нас зараз – об’єднатися і підтримувати одне одного. 

Коли і де ми зможемо почути "Варшава-Київ" наживо? 

В Києві 1 квітня у мене буде виступ і я її заспіваю обов’язково. Класна була історія з предпрем’єрою. Тому що відбулася вона у Варшаві. Це сталося за 2 тижні до релізу самої пісні. І вже тоді мені стало зрозуміло, що потенціал у пісні є. Я дуже хвилювався перед тим, як вперше її заспівати. Але людям вона сподобалася і я зітхнув з полегшенням. 

А як щодо другого екзамену? В Києві? Теж хвилюєшся? 

Вже ні. Я вже боєць досвідчений. Хвилююся тільки вперше. Далі вже просто отримую насолоду. І отримую енергію від людей. Ти як провідник. Зверху отримуєш сигнал, віддаєш його, люди його через себе пропускають і віддають тобі. 

 

Редакторки текстової версії – Світлана Берестовська і Міла Кравчук

Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.