70 тисяч воєнних злочинів росіян в Україні та Юридичний Рамштайн

70 тисяч воєнних злочинів росіян в Україні та Юридичний Рамштайн

70 тисяч російських воєнних злочинів зареєстровані на сьогодні в Україні. Про це заявив на міжнародній конференції "United for Justice" (“Об'єднані заради справедливості”) президент Володимир Зеленський. Хоча наразі відомо не про всі злочини агресорів, адже частина території України тимчасово окупована. Конференція "United for Justice" відбулася у Львові, серед її учасників були головний прокурор Міжнародного кримінального суду, керівники міжнародних інституцій. За словами генерального прокурора України Андрія Костіна, ця конференція має стати Юридичним Рамштайном (аналогія із зустрічами координаційної групи держав-союзниць України щодо подальших поставок зброї та військової техніки – ред.) Юридичний Рамштайн має зібрати всіх дотичних до притягнення Росії до відповідальності. Детальніше про це Українському Радіо розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

0:00 0:00
10
1x

 На фото: зруйнований російським авіаударом драмтеатр Маріуполя. Біля входу великий напис російською "Діти". Фото www.0629.com.ua

"Суд, який зможе притягнути до відповідальності головного винуватця" 

Конференція "United for Justice" – ще одна сходинка у створенні інструменту притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії, вважає Олександр Павліченко. Сходинка до створення трибуналу, який має розглядати цю категорію злочинів. "Уже відбулися певні кроки щодо розгляду і ухвалення цього питання на рівні Ради Європи. Ми маємо зараз обговорення і вироблення моделі щодо створення такого механізму притягнення до відповідальності. Міжнародний кримінальний суд на сьогодні має юрисдикцію здійснювати розслідування трьох категорій злочинів: воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів геноциду. Але він не має юрисдикції розслідувати злочини агресії. На форумі був присутній прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан. Це дуже цікава конфігурація. Тут є певна конкуренція. Бо подібні юрисдикція і питання будуть розглядатися лише з урахуванням агресії. Наслідки цих злочинів фіксуються та опрацьовуються національними правоохоронними органами. Ми маємо понад 70 тисяч зафіксованих воєнних злочинів. Але має бути ще й суд, який розглядатиме злочин агресії і який зможе притягнути до відповідальності головного винуватця", – зауважив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан нагадав на конференції "United for Justice" висновок Нюрнберзького трибуналу (Нюрнберзький процес – перший і ключовий із серії судових процесів над воєнними злочинцями нацистської Німеччини, що відбувалися у Палаці юстиції міста Нюрнберга після закінчення Другої світової війни, у 1945-1949 роках – ред), що злочини проти міжнародного права чинять конкретні люди, а не абстрактні суб'єкти. “Ми бачимо багато заяв про різні порушення: катування військовополонених, звинувачення в сексуальних і гендерних злочинах, у цілеспрямованих обстрілах... Руйнування пологового будинку в Маріуполі й тамтешнього Драмтеатру, знищення джерел електропостачання... Ми документуємо свідчення, збираємо докази”, – наголосив Хан.

На фото: генпрокурор України Андрій Костін та прокурор МКС Карім Хан (праворуч) оглянули місця скоєння воєнних злочинів на Київщині, 01.03.2023, Офіс генпрокурора України

"Росія вчиняє такий злочин безкарно від 2014 року" 

Метою форуму "United for Justice" була консолідація всіх дипломатичних, політичних, юридичних гравців, щоби на найвищому рівні можна було затвердити мандат і далі працювати над конкретним оформленням цього трибуналу, наголосив Олександр Павліченко. "Мають бути чітко розглянуті межі юрисдикції кожної із правових систем, вони мають бути розмежовані і не накладатися одна на одну. Міжнародний кримінальний суд бере ті справи, які національна судова система не може далі розслідувати, коли не вистачає мандату, коли наше національне законодавство не дозволяє притягнути російських злочинців до відповідальності. Такі ж функції мають бути покладені й на новостворений трибунал. Це має бути визначено на рівні потужних світових інституцій: Ради Європи, ЄС, ООН. Тоді буде і відповідний мандат. Йдеться про вчинення міжнародного злочину, міжнародної агресії, це конфлікт між державами. Росія вчиняє такий злочин безкарно від 2014 року. Треба створити запобіжники щодо подальших агресивних дій", – наполягає виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.


 
На фото: виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, helsinki.org.ua 

"Найбільш потужною буде модель гібридного суду із включення ООН"

"Найбільш потужною буде модель гібридного суду з включення ООН", – вважає Олександр Павліченко. "Чим сильніший мандат, тим більше сподівань на ефективність такого інструменту. Чим вища і складніша мета, тим складніше її і досягти. Найбільш прогнозованим є створення регіонального інструменту, на рівні Європи з включенням європейських інституцій. Це оптимістичний та реалістичний сценарій. Багато залежить від модальності і умов завершення війни. Це диктуватиме роботу трибуналу", – зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

(Щодо російських воєнних злочинців теоретично можуть створити Спеціальний міжнародний трибунал – схожий на Нюрнберзький. Але для створення такого трибуналу потрібна спеціальна міжнародна угода. А на рівні, наприклад, ООН її обов'язково заблокує нинішній член Радбезу цієї організації Росія. Є також варіант із так званим "гібридним трибуналом" – менш жорстка форма, яка може не дозволити притягнути до відповідальності – через їхній високий статус – президента РФ  Путіна або наприклад главу МЗС Сергія Лаврова. Натомість переважну більшість інших російських воєнних злочинців притягнути до відповідальності можна і на такому трибуналі. Створення "гібридного трибуналу" РФ не зможе заблокувати – ред.) 

На фото: президент РФ Путін, aussiedlerbote.de

Від скепсису до трибуналу

Спочатку все починалося зі скепсису, визнає Олександр Павліченко. Потім ініціатива була в невеликої групи країн: держави Балтії, Польщі. "Потім ми побачили потужний дипломатичний розвиток з підтримкою як окремих держав, так і їхніх утворень. Цей процес постійно збільшує кількість учасників. Такі заходи мають ставати певною верифікацією процесів. Реалізація цього масштабного проєкту залежить від підтримки на глобальному рівні України", – резюмував виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.