57 тисяч жінок-захисниць в ЗСУ — це ніяк не хлопці. Герасим'юк про дотримання ґендерних норм у ЗМІ

57 тисяч жінок-захисниць в ЗСУ — це ніяк не хлопці. Герасим'юк про дотримання ґендерних норм у ЗМІ

Як працюють ЗМІ під час війни та чи дотримуються медіа мовних та ґендерних норм у своїх ефірах? Про це "Українському радіо" розповіла Ольга Герасим'юк, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

0:00 0:00
10
1x

Які результати моніторингів Нацради? Чи не почали мовники прикриватися війною?

Ольга Герасим’юк переконана, що серед професіоналів-мовників, журналістів, редакторів немає таких, які прикриваються війною. "Під час війни ми маємо трохи обмежені можливості для моніторингів, оскільки інтенсивність бойових дій, загострення безпекової ситуації, окупація кількох регіонів обмежує наші можливості там промоніторити. Але ми здійснюємо свої повноваження. Минулого року ми провели чотири моніторинги щодо мовних квот, дивилися загальнонаціональні канали. П’ять моніторингів провели для радіостанцій. А також дивились і слухали регіональні телеканали та радіостанції. Це був справжній підйом української мови в ефірі. Ми часом фіксували навіть рекорди перевиконання квот. Коли раніше нам доводилося наполягати, писати листи, проводити різні позапланові перевірки, вживати заходів, накладати санкції, то сьогодні нам не доводиться з мовниками на цю тему спеціально розмовляти. Ми лише фіксуємо потрясаючі результати. Війна так повернула ситуацію, що всі, хто раніше полюбляв слухати російську попсу, сьогодні говорять: як же я не розумів, що це не просто "руская пєсня", а що слухати російське — це спонсорувати війну", — розповіла Ольга Герасим’юк. І навела приклад: "Було у нас "Русское радио. Украина". У травні вони звернулися до нас, щоб змінити ліцензію, бо змінили назву на "Байрактар". Але річ не лише в назві — вони сьогодні вперше опинилися в лідерах серед радіостанцій за обсягом української мови в ефірах".

Робочий візит Ольги Герасим’юк до Чернігова, 26-27 січня 2023 року, nrada.gov.ua

Чи наблизилися ми до золотих стандартів у дотриманні ґендерних норм?

"Ґендерне питання навіть у світі не досягло ще золотих стандартів, його треба аналізувати в прогресі. Наші мовники, попри війну, демонструють сьогодні інше ставлення до цієї проблеми, вона зазвучала по-іншому. Тому що йдеться не лише про рівні права, а про те, що треба боротися з будь-яким проявом "руского міра" у стосунках. У тому, як ми показуємо картину суспільного життя у нашій державі, де беруть участь на рівних і жінки, і чоловіки. І наскільки це відрізняється від того "домостроя", який лежить в основі "рускомірного" уявлення про світ, про суспільні та приватні стосунки. У цьому питанні загальнонаціональні канали, які охоплюють найбільшу кількість глядачів, демонструють сьогодні контент, що не розділяє суспільство і не принижує за ознакою статі. Ми проводимо спеціальні ґендерні моніторинги, методика яких розроблена для всіх і розміщена у нас на сайті. Кожен мовник, глядач і слухач може на собі приміряти, наскільки він ґендерно збалансований у своїх діях".

Про використання в ефірах фемінітивів

"Якщо порівняти останні дані з попередніми моніторингами, то фемінітиви звучать частіше. У більшості випадків, коли виникала необхідність, журналісти вдавалися до вживання фемінітивів. Хоча вони й досі не затверджені як мовна норма, на жаль. Тож усі ми користуємося ними часом на свій смак і своє розуміння. Мені б хотілося, щоб відбулося унормування фемінітивів у лексиці української мови. Слово "захисниця" — це однозначно позитивне зрушення для нашого медійного простору. Водночас ми фіксуємо, що в сюжетах про українську армію журналісти продовжують некоректно узагальнювати — "хлопці". А якщо ми пам’ятаємо, що в ЗСУ служать понад 57 тисяч жінок, то в таких формулюваннях нівелюється внесок захисниць у боротьбу".

Про ґендерний баланс в об’єднаному марафоні

"Серед ведучих кількість жінок і чоловіків майже рівнозначна, а в деяких темах і програмах жінок-ведучих навіть більше. Тобто колеги усвідомлено йдуть до ґендерного балансу. Хоча серед експертів, до яких звертаються в ефірі за фаховою думкою, як і раніше, переважають чоловіки. Це пов’язано зі стереотипом щодо поділу ґендерних ролей, який і досі не подолано. Стереотипно вважається, що в актуальних темах війни, оборони, політики, економіки, екології, енергетики тощо фахівцями є чоловіки. А ми б рекомендували мовникам частіше надавати експертне слово жінкам, тому що в цих сферах дуже багато саме фахівчинь".

Під час воєнного стану є загроза обмежити свободу слова. Чи вдається дотримуватися балансу?

"Під час воєнного стану свобода слова завжди обмежується, якщо це стосується національної безпеки. Це зрозуміло для всіх держав. За свободу слова постійно треба змагатися. В першу чергу треба розуміти, що ми вкладаємо в це поняття. Бо якщо в ефірах ми розповідаємо про ті речі, про які Генштаб просить не говорити, бо це може завдати величезної шкоди, то мають бути обмеження. Куди допускати чи не допускати журналістів під час страшних подій, які сьогодні відбуваються — також треба дослухатися до рекомендацій військових. Тут питання свободи слова треба диференціювати, адже йдеться про безпеку".

Про телеграм-канали

"Це взагалі окрема історія. Їх регулювати неможливо, ніколи не знаєш, хто за ними стоїть. Але не можна зупинити розвиток соцмереж і технологій. Як би ми не говорили про надзвичайну шкоду хайпових заголовків та неперевіреної інформації під ними, багато телеграм-каналів застосовують для позитивної роботи. Але закон про медіа їх не регулює".

Читати також: "Правосуддя їх дістане", або Як Нацрада працює над збором доказів для визнання російських пропагандистських каналів терористичними організаціями

Про новий закон про медіа, що набуває чинності 31 березня

"Зараз ми працюємо ще в старому законодавстві. Щодня збираються робочі групи, працюємо з громадськістю. Зараз створена навіть коаліція громадських організацій, з якою Нацрада співпрацює, для того щоб ми могли швидше розробити всі необхідні механізми для імплементації нового закону. Ми вже розробили і зараз погоджуємо нову структуру, адже Нацрада отримує ширше поле для роботи, до нас тепер будуть входити і друковані, і онлайн-медіа, тож нам потрібно зробити ще й технологічну базу для моніторингів. Простежити дотримання законодавства у просторі онлайн-медіа — це великий шмат поля. Паралельно вивчаємо букву закону і бачимо, що в якихось місцях треба буде допрацювати. Закон буде весь час тестуватися на практиці, щоб ефективно підтримувати наш інформаційний простір".

Фото: фейсбук-сторінка Ольги Герасим’юк