"Головний голос за владою", або Чи буде Лавра без Москви? Коментує Людмила Филипович

"Головний голос за владою", або Чи буде Лавра без Москви? Коментує Людмила Филипович

Києво-Печерський заповідник не продовжив договір оренди з УПЦ МП. Що буде з їхніми будівлями далі? Чи можуть орендувати їх інші релігійні організації та скільки часу на це потрібно? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментувала релігієзнавиця Людмила Филипович.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

З 1 січня 2023 року клірики так званої УПЦ МП не мають більше доступу до храмів Верхньої лаври. Термін оренди Успенського собору і Трапезної церкви не продовжено. Власником усіх приміщень комплексу є держава в особі заповідника "Києво-Печерська лавра", що підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України.

Що означає для церкви позбавлення можливості служити в соборах Верхньої лаври?

"Ці два собори ― Успенський і Трапезний ― вміщують велику кількість людей. Термін оренди завчасно не продовжено, тобто не виконано умови договору оренди. Щоб поновити умови договору, треба було думати не за 5 днів, а трохи раніше. А тепер звинувачують державу в тому, що вона не попередила письмово про те, що 1 січня закінчується термін дії цього договору. А хіба сама церква не зацікавлена продовжити угоду? Це буде підставою для того, щоб подати позов до суду для оскарження рішення Міністерства культури про те, що вони рекомендують поки що не поновлювати договір про оренду з УПЦ МП. Думаю, що питання якось розв’яжеться. Такі важливі собори не можуть просто зависнути в повітрі або не використовуватися за призначенням. Але ми бачимо, що у церкви, як і в держави, немає мирних настроїв для того, щоб сісти за стіл переговорів. Хоча й створено комісію, щоб описати і зберегти все, що знаходиться у цих соборах, адже там є великі цінності".

Як розвиватиметься ситуація?

"Думаю, будуть висловлені взаємні претензії. З боку церкви вже висловлено: у нас забирають храми і віру. Намісник звернувся до Президента, згадавши, що вони за нього голосували і закликали людей, і назвав його "наш Президент", чого раніше ніколи не було. А держава просто впорядковує свої відносини з різними релігійними організаціями. Якісь організації відгукнулися на заклик держави, наприклад, старообрядницька церква, яка остаточно розірвала свої відносини з Москвою і зареєструвалася як Древлеправославна церква з центром не в Румунії, не в Росії, а в Україні. Треба ж думати заздалегідь: якщо держава має пропозицію у вигляді певного закону, то ви як законослухняні громадяни України маєте відгукуватися. А церква пішла шляхом блокування, ігнорування, невиконання цього закону. Ось вам і відповідь прилетіла".

Які релігійні організації можуть претендувати на ці приміщення, наприклад, Православна церква України?

"Навряд чи вона зараз піде в атаку і буде користуватися ситуацією. Це якось не по-християнськи. Можливо, визначать почерговість богослужінь.

Наскільки мені відомо, на території Києво-Печерської лаври зареєстрували монастир, який належить ПЦУ, а його намісником є предстоятель церкви Митрополит Епіфаній. Не думаю, що ПЦУ має зараз ресурс, для того щоб правити в цих соборах та укласти угоду з державою. Адже історично склалось, що існують інші центри духовного життя, і Лавра ще тривалий час буде пов’язана в нашій свідомості як осередок церкви саме московського патріархату".

Хто має право остаточного голосу в цій історії ― влада, суд, суспільство?

"В Україні ситуація, коли влада має владу. Але Україна сильна голосом саме громадянського суспільства. Саме суспільство сформулювало свої претензії та пропозиції до УПЦ МП, які були оформлені у вигляді відповідного закону 2662: якщо ви зберігаєте зв’язок з московською церквою, то не треба ховатися, а прямо про це сказати у процесі перейменування та перереєстрації своїх статутів.

Враховуючи сьогоднішню ситуацію, думаю, головний голос за владою. Під час воєнного стану влада може ухвалювати дуже непопулярні рішення, а сама війна підштовхнула динаміку їх прийняття.

Настав час, коли не треба бодатися. Але я відчуваю, що церква налаштована виступити проти, знову побитися з державою, адже їхні митрополити кажуть, що Україна розпочала війну проти церкви. Це наративи, які ми чуємо з Москви: "наша церква в Україні". Вони сприймають УПЦ як частину РПЦ. Ви ж якось відреагуйте на ці заяви, спростуйте їх. Але у відповідь ― мовчання".

На думку Людмили Филипович, "УПЦ зараз перебуває у стані шоку. Вони не могли повірити в те, що влада здатна на якісь рішучі дії. Усі ці роки УПЦ МП мала прикриття у різноманітних владних структурах ― і в Офісі Президента, і в СБУ, і в МВС, вони "відмазували" цю церкву за гроші Новінського від усіх неприємностей. А тепер церква поставлена у статус звичайної релігійної організації. Раніше вона була рівнішою серед рівних, а тепер стала рівною серед рівних. Вони в це не можуть повірити, але їм треба погодитися на новий неочікуваний статус.

Важливо, щоб держава діяла в межах закону і показувала, що ми є правовою державою. Зібрали дискредитуючі матеріали ― в суд, будь ласка. Нагадаю, як засудили священника із Лисичанська за колаборацію з окупаційною владою. Він отримав, здається, 12 років".

Про ситуацію з Почаївською та Святогірською лаврами, які належать Московському патріархату

"З Почаївською лаврою на Тернопільщині складна ситуація. Вони так пустили там коріння, що неможливо вивести. На відміну від Києво-Печерської лаври, Почаївська дуже вражає промосковським духом і позицією. По кожній лаврі треба створювати окремі комісії".

Читати також: "Керівництво УПЦ МП винне в колабораціонізмі і має відповісти за це" — Чорноморець про подальшу долю Московського патріархату в Україні

Фото: Суспільне