Україна змінює парадигму відзначення дня перемоги, і про наукові підстави перенесення дати відзначення та років вшанування розповідає в ефірі Українського радіо Максим Майоров, історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті.
Ведуча:
Галина Бабій
Україна відзначає День пам’яті та примирення, відходячи від російської парадигми гучних святкувань і тріумфу до європейської практики пам’яті, вшанування загиблих, примирення та визнання помилок. Підтвердження тому є запровадження відзначення цього дня 8 травня.
Максим Майоров пояснює:
"Десять років тому, коли відзначалася 60-та річниця перемоги, і Генеральна Асамблея об’єднаних націй у своїй резолюції рекомендувала різним державам відзначити або 8 або 9 травня як дні пам’яті і примирення. В той момент Україна на цей заклик не відгукнулася, але через 10 років вона підтримала цю ініціативу і 8 травня було визначено Днем пам’яті й примирення".
Дату початку Другої світової війни визнано 1939 рік, попри те, що радянською ідеологією війна подавалася як вітчизняна та тривала з 1941-го. Це сталося з тих міркувань, що Україна та українці були активними учасниками війни на теренах усієї Європи з самого її початку, а не лише протистояння СРСР і Німеччини в 1941-1945 роках.
Інститут національної пам'яті працює над українським баченням Другої світової війни. І трактує його з погляду трьох складових: участі сучасних територій України у війні, участі українців, які проживали на територіях, які нині не входять до складу України і діаспори, та участь України в міжнародних процесах у якості республіки Радянського союзу.
Експерт наводить приклад кримських татар, адже під час війни Крим не входив до складу радянської України, але це не дає нам підстав викреслювати Крим з українського дискурсу Другої світової війни.
Читайте також: Відзначення 8 травня — закономірний історичний процес для України
"Інший підхід — етнічний, ми розглядаємо українство в якості учасників війни, враховуємо досвід та історії тих людей (українців), які проживали на територіях, які не входять до складу сучасної України (Закерзоння, Лемківщина, Холмщина, які зараз на території Польщі, українці Кубані, українці діаспори — США, Канади, Франції, які дуже активно виступили на підтримку своїх держав і долучилися до збройних сил та внесли свій внесок у перемогу над агресором)", — говорить історик.
Ще один аспект — розглядати Україну у тій формі квазідержавності, у якій вона була — УРСР. Нам це дає певну систему координат.Відповідно, ми можемо говорити про розширення України, об’єднання України, вигнання з території України. Можемо згадувати такі аспекти, як повоєнне членство України в ООН. Хоча ця державність була більше маріонеткова та декоративна, але тим не менш, це досвід", — нагадує Максим Майоров.
Особливо він наголошує на необхідності дослідження визвольного руху України.
"Сама ідея української незалежності — це та ідея, яка актуалізувалася в період Другої світової війни і вона хоч не була реалізована, тим не менш, ця боротьба була досить жертовна і стала стимулом для того щоб продовжувати боротьбу дисидентам і щоб ми прийшли, власне, до 91-го року", — говорить співробітник ІНП.
Нагадаємо, з 2014 року в Україні офіційно відзначається День пам'яті та примирення. Він припадає на 8 травня — день капітуляції гітлерівської Німеччини. 9 травня відзначається День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Слухайте повну розмову з гостем ефіру за посиланням.
Ознайомитися зі спецпроектом УІНП на тему Другої світової війни можна тут.
